Вивчення Біблії

Щоденні читання

Суботня школа

Суботня школа

Ваше здоров’я

Ваше здоров'я

16 жовтня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ХЛІБА

Автор SDA.if.ua. Категорія Теми до визначних дат

Сьогодні, 16 жовтня, Міжнародний Союз Пекарів та Пекарів-кондитерів (UIB) відзначає Всесвітній день хліба.

Саме слово «хліб» має давньогрецьке походження. Річ у тім, що греки випікали свій хліб у спеціальних горщиках, які мали назву «клібанос». Звідси пішло готське слово «хлайфс», що його потім перейняли стародавні германці, слов’яни й інші народи. У давньонімецькій мові збереглося слово «хлайб», яке дуже нагадує наше «хліб» або естонське «лейб».

Відомі випадки, коли харчуючись самим хлібом і водою люди не лише жили багато років, але мали міцне здоров’я. І це не дивно, бо в хлібі міститься весь набір вітамінів групи В, вітаміни групи А, К і Е, натрій, хлор, цинк, мідь, кобальт, селен, магній, кремній, калій, марганець, йод. Відомо, що найбільше вітамінів знаходиться в оболонці зерна, тому чим нижчий сорт борошна, тим більше у ньому вітамінів.

Нерідко цілковита відмова від хліба призводить до депресії, втоми й незадоволення собою, адже злаковий продукт – один з головних джерел вітаміну В, який регулює функцію нашої нервової системи і забезпечує захист від стресів.

Цікаво, що хліб має одну дивовижну властивість –  це єдиний продукт, який вживають майже усі народи світу, до того ж він ніколи не проїдається і не набридає. В древності його вважали ліками і «простим смертним» хліб був недоступним. Особливо поважали пекарів. У Європі за вбивство пекаря було страшніше покарання ніж за звичайну людину. А за звичаєм, прийнятому в тій чи іншій формі в усьому світі, хліб неможна викидати, а якщо він упаде, то піднявши, багато людей його цілують.

До тепер у багатьох народів хліб використовують як цілющий засіб від багатьох хворіб, тому вважається:

  • якщо нюхати свіжовипечений хліб, то можна вилікувати нежить;
  • черствий хліб допомагає при захворюваннях шлунку та кишечника;
  • якщо болить голова, не поспішайте лікуватися таблеткою, а спробуйте

рецепт з «бабусиної скриньки». Замочіть житній хліб в оцет і прив’яжіть його рушником до голови, а до ніг прикладіть глину. Через тридцять хвилин біль «як рукою» зніме.

Також вважається дуже корисним пророщене зерно.

Нарешті, хліб має одну важливу властивість, яку зазвичай не беруть до уваги. Регулярне споживання хліба разом з їжею має великий фізіологічний зміст, тому що хліб надає масі споживаної їжі сприятливої консистенції й структури, що сприяє найбільш ефективній роботі шлунку й найбільш повному змочуванню їжі травними соками.

Особистий лікар Людовика ХVI Антуан Опост писав: «Занедужавши, ми останнім втрачаємо смак до хліба, і як тільки він з’являється знову – це слугує ознакою одужання». Взагалі, протягом життя людина з’їдає близько 15 тонн хліба. І в цьому немає нічого дивного – за своєю доступністю й цінністю для здоров’я людини, хліб можна порівняти хіба що з водою.

Щодня на нашій планеті з голоду помирають  10 тисяч дітей і 25 тисяч дорослих, але мало хто переймається тим, скільки мільйонів людей помирає не маючи духовного хліба. Вперше в Біблії згадується про хліб, коли цар Мелхиседек зустрічав після перемоги Аврама: «А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього» (Бут. 14:18).

А християни щоденно згадують про хліб, коли моляться: «Хліба нашого насущного дай нам сьогодні» (Матв. 6:11). Саме цими словами просимо у Бога всього необхідного не тільки для тіла, але й для душі. Виникає питання, чому Господь навчав просити хліба тільки на сьогодні? Пізніше Ісус сам дає відповідь: «Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!» (Матв. 6:34).

Це зовсім не означає, що ми не повинні нічого готувати на завтрашній день, бо усі люди працюють «на завтра». Але, як говорив пророк Давид: «Якщо багатство росте, не прикладайте свого серця до нього!» (Пс. 61:11). Тобто, дивіться на нього, як на тимчасовий Божий дар, який дається нам для того, щоб ним мудро розпоряджались, а не побивались за ним і не надіялись на нього.

Саме тому Бог сказав: «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих» (Матв. 4:4). Тому під ім’ям «хліба» ми просимо для себе й духовної поживи – любові й прагнення до Слова Божого.

Цікаво, що саме слово «Євангеліє» також має безпосереднє відношення до хліба. Воно пішло від фінікійців, у яких не було плодородної землі бо жили на узбережжі. Увесь хліб завозили морем і коли люди бачили, що наближається корабель із зерном, то кричали «євангеліє», тобто «добра новина».

Саме тому Ісус сказав: «Я хліб життя!» (Iв. 6:48),  тобто – «Я добра новина». Ставлення цілісної, духовної особистості відбувається тільки в тому випадку, якщо людина харчується цим Хлібом Життя постійно. Псалмист закликає: «Скуштуйте й побачте, який добрий Господь» (Пс. 33:9).

Людині з гріховним мисленням властиво задовольняти свій духовний голод тим, що не насичує. Часом саме на ці духовні сурогати витрачаються сили, гроші, час і здібності. Христос же як істинний Хліб з Його життєдайними властивостями залишається незатребуваним. У результаті такого нехтування духовним розвитком ми, як людство в цілому і кожен зокрема, стаємо духовно слабкими й морально нестійкими. Як казав один відомий політик «маємо те, що маємо». Більше того, люди можуть вважати себе християнами, але в той же час їхнє життя є з непевним майбутнім і абсолютно безрадісним сьогоденням. Саме до таких людей передусім спрямовані слова Ісуса: «Я живий хліб, що зійшов з неба; якщо хто споживе цей хліб, житиме вічно» (Iван. 6:51).

Ось чому, говорячи про Себе як про хліб, Ісус Христос об’являє Себе Животворящим Словом, яке виходить із уст Отця. Не нехтуймо цим хлібом, бо лише Він дає людині надію на життя вічне, яке починається ще тут, на планеті Земля.

Андрій БІЛИК

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗОРУ

Автор SDA.if.ua. Категорія Відділ здоров"я, Теми до визначних дат

mceclip0 (4)

 

Щорічно, у другий четвер жовтня, весь світ відзначає Міжнародний день зору! Дата була ініційована Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), щоб привернути увагу до проблем сліпоти та офтальмологічних хворіб. За даними організації, у світі налічується близько триста мільйонів людей, у яких є проблеми із зором, але вважається, що 80% всіх випадків порушення зору можна запобігти або вилікувати.

І саме в цей день – Всесвітній день зору, люди мають привід замислитись не тільки над своїм здоров’ям, а й над духовним зором, адже ми так мало уваги приділяється не лише очам, але й тому, як бачимо. Що це за чудо, — просто дивитись і бачити?!! Бо очі — одне із найзагадковіших Божих творінь. Наші очі практично постійно працюють і наука до цього часу не може добре зрозуміти як вони працюють.

У наші очі щоденно попадають десять трильйонів фотонів найменших частинок світла. Ці частинки проходять крізь рогівку, зіницю, кришталик, скловидне тіло і лише тоді попадають на сітківку ока. А сітківка ока подібна на відеокамеру, в якій знаходиться 100 мільйонів клітин-рецепторів. І кожний з цих 100 мільйонів рецепторів з’єднаний через нервові волокна з головним мозком, який перетворює ці сигнали в образи і думки. І на це все потрібно долі секунди.

Ні один вчений не може пояснити як це насправді працює, а ось псалмисту не потрібно цього знати, бо він просто захоплюється цим і говорить: «Прославляю Тебе, що я дивно утворений!» (Пс. 139:14).

Взагалі, вважається що все що ми бачимо впливає на нас або на добро, або на біду.

«Світильником тіла є твоє око. Якщо твоє око буде чисте, то й усе твоє тіло буде світле; коли ж воно буде лукаве, то й твоє тіло буде темне» (Луки 11:34). Це переклад Біблії Турконяка, а ось як цікаво говорить новий переклад, сучасною мовою: «Око — єдине джерело світла для тіла. Отже, якщо ви бачите людину, та бажаєте допомогти їй, то й усе тіло ваше буде наповнене світлом. Але якщо ви дивитеся на людину егоїстично, то й усе тіло ваше буде в темряві» (Луки 11:34).

Одна жителька Каліфорнії на ім’я Хелен Шнайдер зуміла вийти з дуже важкого становища. Справа в тому, що кожного року, як тільки на їі городі дозрівала полуниця, то одразу злітались птахи й з’їдали усі ягоди. Жінка довго мучилась, але кожного року це повторювалось. Нарешті їй це набридло і у неї виник цікавий план, який має для нас не лише практичну цінність, але й заключає в собі декілька важливих духовних уроків.

Отже, ранньою весною, не чекаючи доки дозріють полуниці, Пані Шнайдер взяла п’ятьдесят неочищених зелених грецьких горіхів, помалювала іх яскраво-червоною фарбою і коли на грядках зазеленіла полуниця, вона поміж листям розклала ці помальовані неочищені горіхи.

Птахи, побачивши на грядках «червоні ягоди», злетілись щоб їх з’їсти, але, почавши клювати гіркі зелені горіхи, швидко зрозуміли що вони неїстивні і вже не чіпали урожай. Ну а коли достигла справжня полуниця, то птахи навіть не хотіли її пробувати, бо думали що то ті самі гіркі й тверді ягоди.

Ми з вами також можемо звикнутись, що в цьому несправедливому світі постійно обманюють і намагаються перехитрити, а коли Дух Святий посилає промінчик істини, то виникає загроза не усвідомити його цінностей. А це якраз і потрібно ворогу.

«Маючи очі, не бачите…» (Марка 8:18).

Протягом усієї історії Землі, диявол добре освоїв і користується старим принципом, який можна назвати: на що дивишся, те й хочеш. Тобто, очі людини, це перша зброя диявола проти самої ж людини.

Зачитаємо лише декілька текстів, які підтверджують цю думку:

«І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей… І взяла з його плоду, та й з’їла» (Буття 3:6).

«І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали» (Буття 6:2).

«І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива. І послав Давид, і запитався про ту жінку… І послав Давид посланців, і взяв її..» (2 Сам. 4-11:2).

Соломон добре знав наслідки того, на що дивишся.

«Не дивись на вино, як воно рум’яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється, кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка, пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі…» (Прип. 23:31-33).

Ми можемо сховатись від людей зі своїми вчинками, але є дві пари очей, які бачать нас завжди і всюди: перші, це очі Бога, які стежать за нами з любов’ю, а другі, це очі диявола, які спостерігають зі зловтіхою. І саме цей ворожий погляд щоденно й щохвилинно підстерігає, аби погубити нас. Тому не можна розслаблятись і почувати себе у безпеці.

Патріарх Йов розумів, що диявол постійно спостерігає за ним і сказав: «Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене…» (Йова 16:9).

Патріарх також знав, що гріх може увійти в розум через очі і ось що він зробив: «Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?» (Йова 31:1). Тут Йов мав на увазі зберігати непорочність перед Богом і не дивитись хтиво на інших жінок. Тому він служить чудовим прикладом для усіх християн.

Цей патріарх добре знав те, до чого дійшли вчені тисячі років після нього, що очима людина тільки дивиться, але бачить розумом. Йов, дивлячись на жінок, не виношував думок про аморальні стосунки з ними. Тобто, він дивився очима, але бачив розумом.

Є ще один вид бачення, це коли ми бачимо людей не такими, які вони є, а якими б нам хотілось бачити. Я колись читав статтю лікаря, який описував стан жінки, яка страждала від перевтоми, стресу, напруженої домашньої роботи і була дуже нервовою. Її вже навіть стали дратувати люди. Лікар виписав їй заспокійливі ліки й попросив прийти через два тижні. Коли пацієнтка прийшла знову, він спитав чи відчула вона якісь зміни. А жінка відповідає:

— Ці заспокійливі ліки мені зовсім не допомогли, але я помітила, що люди навколо мене стали набагато спокійніші.

Тобто, все залежить від того, як ми дивимось на оточуючий нас світ і як піддаємось його впливу. Ось чому Ісус Христос говорить: «Бо де скарб твій, там буде й серце твоє. Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне» (Матвiя 6:22,23).

Тут потрібно звернути увагу на те, що ці слова про очі Ісус сказав одразу після відношення людини до земних цінностей. Бо в Біблії на грецькій мові лихе око означає скупе і жадібне око. Іншими словами, Ісус говорить, що ми можемо дивитись на світ і людей або очима скупої, жадної чи хитрої людини, або світлим, радісним поглядом, бо погляд на людей і світ відображає внутрішній стан. Тобто, Біблія говорить, що наше серце не може бути сірим чи нейтральним. Або світлим, або темним. У Бога ніколи не може бути ніяких взаємостосунків з людиною, яка живе іншими мірками і будує свої взаємостосунки на інших принципах, ніж Сам Бог. Творець охоче прощає недоліки й гріхи тим, хто щиро кається. Він бачить серце людини, світле воно чи темне. Але ті, хто самі не хочуть прощати, хто заздрить ближньому, для кого гроші стали ідолом, ті мають проблеми вже тут, на землі і будуть мати в майбутньому, коли доведеться стати перед небесним судом.

В багатьох може виникнути питання, як нам дослідити свій внутрішній стан, яке у мене серце: темне чи світле? Але читаючи з молитвою Біблію, кожен може отримати від Бога відповідь і змінитись. «Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля. Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього» (2 Кор. 3:17-18).

Тобто, дивлячись на Ісуса, ми змінюємось.

«Закон розумового і духовного розвитку полягає в тому, що людина змінюється залежно від того, на що дивиться. Розум людини поступово пристосовується до тих предметів, про які вона думає, і вона стає схожою на те, що любить і що поважає» (Е. Уайт. «Велика боротьба» с. 552-556).

В одній книзі описується, як під час Другої світової війни, офіцер-есесівець привіз у лікарню вагітну дружину, щоб вона там народила. А в цій лікарні у кожній палаті висіли картини, які зображали певні моменти із життя Ісуса Христа. І коли есесівець побачив, що в палаті висить картина на якій намальований Ісус, то закликав лікаря й наказав:

– Зніміть цю картину, бо я не хочу щоб моя дитина, коли народиться побачила цього єврея.

На другий день, коли він прийшов провідати дружину, його зустрів той же лікар і сказав:

– Ваша дружина народила сина, але, нажаль, вимушений вам повідомити, що син народився сліпим.

Ми розуміємо, що ця історія символізує якраз наше духовне бачення. Тобто, якщо ти не хочеш бачити Ісуса в центрі життя, то й взагалі нічого в майбутньому не побачиш, бо лише з Ним і завдяки Його жертві можна осягнути Життя вічне. І саме про це говорить вся Біблія.

Ви певно звернули увагу на те, що багатьом людям подобається відвідувати театральні вистави, концерти чи футбольні матчі. Все це можна побачити по телевізору, але люди чомусь прагнуть особисто перебувати там і споглядати усе власними очима. Після цього вони розповідають іншим, що були очевидцями і що самі бачили й почули.

Апостоли були очевидцями життя, смерті і воскресіння Христа. Вони бачили Його на власні очі. Це настільки вплинуло на них, що вони просто не могли не розповідати про Нього іншим. Наприклад, апостол Іван особисто заявляє що є свідком життя Ісуса.

«Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя, а життя з’явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й з’явилося нам, що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами…» (1 Ів. 1:1-5).

Тобто, апостол підкріпляє свої заяви тим, що він особисто бачив Ісуса і що Ісус значить в його житті. А євангеліст Лука взагалі говорить однозначно: «Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!» (Дiї 4:20).

Сьогодні ми не можемо бути свідками безпосередніх подій з життя Ісуса, але ми є очевидцями реальності Христа та Його діянь в нашому житті. У певному розумінні, наша особиста історія, наша розповідь очевидця є тим самим Євангелієм, бо власний досвід, це неперевершений доказ на користь християнства.

Тож, розповідаймо як ми бачили Божу руку в нашому житті, що Ісус зробив для нас і як змінив наше життя, щоб ми ходили в світлі і мали можливість жити з Ним тут і у Вічності. Нехай власний досвід нашого життя з Богом буде тим доказом Його любові до кожної людини.

І нехай гаслом життя кожного з нас стануть слова апостола Луки: «Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!».

Андрій БІЛИК

БОГ ДОПОМІГ ВИЛІКУВАТИ РАК

Автор SDA.if.ua. Категорія Відділ здоров"я, ЧУДЕСНІ ЗЦІЛЕННЯ ВІД РАКУ

mceclip0 (3)

Я й не думала, що такий кошмар може статися зі мною, але Бог давав сили все пережити. Спочатку хвороба протікала майже непомітно, і я не звертала уваги на нездужання. Коли я щось несвіже з’їдала, дуже важко це переносила, тому вирішила сходити до лікаря. Після чергового приступу лікар поставила діагноз – кіста, до того ж великих розмірів. З цього часу почалися мої митарства по лікарнях.

Згодом виявилося, що у мене були погані аналізи крові, а значить, не можна робити операцію. Мене поклали в лікарню, щоб підняти гемоглобін. Два рази робили переливання крові. УЗД серця теж показало великі проблеми. Завідувач відділенням сказав, що операцію на серці, яка мені була потрібна, вони не роблять, треба їхати в Москву. Але часу не було – пухлина росла швидко.

У церкві я просила молитися за мене. Ми з мамою теж молилися, щоб Бог допоміг. Після деяких роздумів завідувач придумав вихід: мені зробили невелику операцію – поставили кава-фільтр у вену, щоб я могла винести більш складну операцію з видалення пухлини. Лікар не дозволяв робити таку операцію в звичайній лікарні – направили в онкологічний диспансер.

Нарешті у відділенні мене почали готувати до платної операції, проте лікарі все ще сумнівалися, робити чи ні. Зібрали консиліум, вирішували до вечора. На наступний ранок мій лікар сказав, що мене виписують. По аналізах вони зрозуміли, що у мене велика злоякісна пухлина, та ще проблеми з серцем. Наркозу можу не витримати. Не стали ризикувати.

Я приїхала додому, але мама стала клопотати, щоб мені зробили операцію в звичайній лікарні, бо офіційний діагноз (кіста), ще не зняли.

Весь цей час церква і мої рідні молилися за мене. Я була готова до найгіршого результату, але було шкода рідних. Я розуміла, що якщо я довіряю Богові, то потрібно виходити з того, які у Нього плани щодо мене. Будь-який результат був би благословенням, але ми молилися про зцілення.

Нарешті мені зробили біопсію. Наркоз я витримала! Біопсія підтвердила злоякісне утворення. Далі була безкоштовна операція з видалення пухлини. Все витримала! На подальше лікування мене направили знову в онкологічний диспансер. Я відчувала постійну слабкість. Думала: «Що ж робити далі?» Молилася. Я знала, що багато хто вмирає від цього захворювання.

З молитвами я продовжувала лікування. Результат, слава Богу, хороший! Протягом усього лікування і обстежень Бог постійно посилав мені допомогу в особі хороших людей. Я і мої рідні переконалися, що Бог – Цілитель і Захисник. Він здійснює Свої чудеса різними способами. Мамині співробітниці, з якими вона працювала раніше в лікарні, сказали, що я вижила тільки тому, що вірю в Бога.

Я дійсно вірила, що Бог допоможе мені перемогти цю недугу. Так і сталося! Потрібно завжди боротися за своїх ближніх, вірити, сподіватися, молитися і найголовніше – довіряти Богу!

Наталія Бесєдіна, м Ставрополь

Газета «Ваші ключі до здоров’я» № 12

3 поради для щасливого сімейного життя

Автор SDA.if.ua. Категорія Сімейне служіння

І молоді, і досвідчені подружжя стикаються з труднощами в сімейному житті. В такий час навіть приходять думки: «А чи правильний я зробив вибір?» Пропонуємо всього три поради, завдяки яким ви будете щасливою сім’єю.

  1. Ніколи не переставайте захоплюватися один одним. Я думаю, вам буде не складно запам’ятати цю пораду. Перші слова людини, записані в Біблії, – слова чоловіка, слова захоплення, слова захоплення своєю коханою: «Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка» (Бут. 2:23). Синодальний переклад не зовсім повно і ясно передає захоплення Адама. Інші переклади передають стан Адама, коли Господь підвів до нього Єву, в такий спосіб: «Ну ось, нарешті, кість від костей моїх і плоть від плоті моєї». Адам захоплюється і, побачивши прекрасну Єву, висловлює своє здивування.

Цікаво відзначити, що Біблія починається в прозі, і перший вірш, який ми знаходимо в Біблії, – це якраз слова Адама. Він настільки захопився Євою, що навіть не міг передати свої почуття простою мовою.

Захоплюйтеся один одним. Візьміть за правило не починати день і не закінчувати його, не захопившись і не висловивши це захоплення один одному. Багато сімей сьогодні руйнуються саме тому, що подружжя перестали захоплюватися один одним. Звичайно, у кожного є сильні і слабкі сторони, і все залежить від того, на чому ви будете зосереджувати свою увагу. Тому не забудьте: в жодному разі не переставайте захоплюватися один одним. Якщо раптом вам бракуватиме епітетів, тоді прочитайте в Біблії 7 розділ книги Пісня над піснями.

  1. Тільки віддаючи, ми отримуємо. Це золоте правило щасливого сімейного життя. Якщо ми хочемо отримувати любов, ласку, увагу, турботу – нам необхідно в першу чергу подарувати все це своєму чоловікові. Адам в захопленні сказав: «Ось тепер вона кість від костей моїх і плоть від плоті моєї». Іншими словами він сказав: «Так це ж те саме, що я. Ми одне». Грунтуючись на цьому аргументі, апостол Павло говорить: «Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе» (Еф. 5:28). Відтепер у тебе кожного дня повинно бути одне завдання: як я можу сьогодні ощасливити свою дружину, тоді і вона буде думати про те ж. Таким чином, віддаючи, ви отримуєте, бо хто любить свою дружину, любить самого себе. Коли ми служимо іншим, ми отримуємо.
  2. Господь є джерелом любові. Тому ви добре зробите, якщо прийдете до церкви, щоб отримати Боже благословення. І якщо ви будете продовжувати вдома робити це кожного ранку, схилившись удвох біля Божественного вівтаря, то будете найщасливішою подружньою парою на цій землі.

Артур Штеле

ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ ДАВИДА

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

mceclip0 (3)

Прагнення до слави й успіху багато в чому послабили характер Давида, і він не раз ставав легкою здобиччю спокусника. Його рішення провести перепис ізраїльтян засвідчило про гріховну гординю і невіру в здатність Бога забезпечити благополуччя народу.

Пророк Гад запропонував Давиду на вибір три Божественних кари за його гординю: «І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: Так сказав Господь: Вибери собі: чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми,.. чи три дні Господнього меча та моровиці в Краю»

(1Хр. 21:11,12).

Відповідь Давида була такою: «Нехай же впаду я в руку Господа» (1Хр. 21:13). Після чого від моровиці в Ізраїлі загинуло сімдесят тисяч чоловік.

«І сказав Давид до Бога: Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло я вчинив зло, а ці вівці що зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його…» (1Хр. 21:17).

Досягнувши сімдесятирічного віку, Давид ослаб здоров’ям. В якості свого наступника він вибрав Соломона, але його старший брат Адонія став проти цього рішення і підняв заколот, до якого приєдналися Йоав і безліч співчуваючих. Нехтування Давидом батьківських обов’язків призвело до того, що Адонія став безпринципним і безрозсудним. Давид відмовився від престолу на користь Соломона, і той був негайно проголошений царем, завдяки чому всі задуми змовників були зруйновані.

Давиду дуже хотілося звести храм на славу Господа. Але він погодився з Богом, Який сказав, що побудувати цей храм судилося не йому, а Соломону.

«Псалми Давида є відображенням усієї різноманітності пережитих ним досвідів – від мук винуватого сумління та самоосудження до вершин віри та найтіснішого спілкування з Богом. Історія його життя свідчить про те, що гріх приносить лише ганьбу та горе, а Божа любов і милість досягають навіть найбільших глибин; віра дає душам, що каються, право стати Божими синами»

(Патріархи і пророки, с. 754).

Бог виправить скоєне нами і оновить наші з Ним стосунки, якщо ми, подібно до Давида, звернемося до Нього і щиро покаємось.

 

Детальніше

ЩО РОБИТИ З ГНІВОМ?

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

mceclip0 (2)

Вам доводилося бачити людину, яка б ніколи не дратувалась, не злилась і не гнівалась? На жаль, для більшості з нас впоратися з дратівливістю і гнівом далеко не просто. І страждають від наших емоційних бурь, як правило, в першу чергу наші рідні та близькі люди. Як же навчитися справлятися з такими негативними емоціями? Які духовні та психологічні рецепти існують?

Дати свою консультацію з цього приводу погодилася психолог, доктор богослов’я Галина Штеле.

Щоб навчитися справлятися з дратівливістю і гнівом, в кожній конкретній ситуації нам треба виявляти їх причину. Існує ряд факторів, які зазвичай викликають негативні емоції:

– розчарування;

– розбіжність очікувань;

– вторгнення на нашу територію;

– непередбачені обставини;

– звички близьких;

– критика;

– брак інформації;

– зневажливе ставлення;

– ігнорування.

Наведу кілька ілюстрацій. Хтось сказав, що медовий місяць закінчується тоді, коли туфлі чоловікові приносить собака, а бурчати починає дружина. Дійсно, незабаром після весілля у більшості молодят починаються проблеми у взаєминах. Хочу розповісти реальний випадок. Двоє молодих людей вирішили одружитися. Виховувалися вони в різних сім’ях. У нього мама була домогосподаркою, вона завжди подавала батькові сніданок, обід і вечерю. Її ж мати була діловою жінкою, і більше часу на кухні проводив батько. Отже, на ранок після весілля він, прокинувшись, дивиться на годинник – час 11.00. Хочеться снідати, але дружина спить. Він ніжно будить її: “Дорога, прокинься, вже 11 годин”. Вона прокидається, дивиться на годинник і знову засинає. Він більш наполегливо нагадує: “Пора вставати”. Бачачи, що це не має ефекту, додає: “Я хочу їсти”. Вона у відповідь: “Візьми що-небудь в холодильнику”. Ці слова викликають в ньому роздратування, образу і гнів … Причина – розбіжність очікувань.

Дуже болісно сприймається критика, особливо коли вона виходить з боку наших близьких. Перша реакція: виправдатися або наговорити грубощів. Але краще перечекати, поки в нашій душі пройде хвиля обурення, і потім не нападати і не захищатися, а подякувати за критичні зауваження.

Ми помилково виходимо з того, що якщо наші дружини нас люблять, вони будуть реагувати і вести себе так само, як і ми, коли любимо. Тому ми повинні завжди намагатися зрозуміти іншу людину. Тоді нам буде легше її пробачити.

Іноді причиною нашого гніву стає брак інформації. Наведу такий приклад. Літня людина сидить в кінотеатрі і дивиться фільм. А позаду постійно бубонить якийсь підліток. Чоловік чекає, коли ж він, нарешті, замовкне, але той продовжує весь час щось тихо говорити. Дратівливість поступово переростає в гнів, і, не в силах стриматися, літня людина повертається, щоб присоромити хлопця. І тут він бачить, що той коментує фільм сліпому.

Звернемося до порад Книги Книг. «Хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву, бо гнів людини не чинить справедливости Божої» (Як. 1:19,20). Дійсно, як нам важливо навчитися слухати інших.

«Гнівайтеся, та не грішіте! Хай сонце не заходить над вашим гнівом» (Еф. 4:26). Це говорить про те, що будуть в нашому житті ситуації, коли ми будемо гніватися. Але нам треба розібратися в ситуації що виникла до заходу сонця, інакше ми будемо засипати з засмученим серцем. Навіть якщо ми гніваючись згрішили, дуже важливо для нас примиритися. Подружні пари, які дотримуються цього біблійного методу, визнають, що в цьому секрет щасливої ​​родини.

Велику роль в конфліктній ситуації грає прощення. Згадаймо, скільки разів радив прощати Ісус? «До сімдесяти разів» (Матвія 18:22), – по суті, нескінченно. І не випадково. Прощення – це дар самого себе. Непрощення – отрута, яка руйнує нас. Але ми часто зволікаємо з прощенням. Нам хочеться, щоб людина зрозуміла, що зробила нам боляче. Ми любимо і шкодуємо себе. Нам не дає спокою відчуття несправедливості по відношенню до нас.

У сімейних конфліктах першим на примирення повинен йти той, хто більш зрілий. Він принесе зцілення в зіпсовані відносини. І нехай вам в цьому допоможе Бог.

Образ Антихриста у 2 Сол. 2:1-12

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

bible-big

Біблійний уривок 2 Сол. 2:1-12 завжди викликав багато дискусій і суперечок. У. Барклі висловився так стосовно цього уривку: «Це, безсумнівно, один з найважчих уривків у всьому Новому Завіті, тому що в ньому використані терміни і думки в картинах, які абсолютно знайомі тим, до кого звертався Павло, але абсолютно незвичні для нас» [2, с. 11]. Ми розглянемо різні тлумачення даного уривку і ключові позиції: 1) «день Господній» і схоплення; 2) храм Божий; 3) «людина гріха». 

Дізнатися більше

МОЛИТВА – ЛІКИ ВІД РАКУ

Автор SDA.if.ua. Категорія ЧУДЕСНІ ЗЦІЛЕННЯ ВІД РАКУ

mceclip0 (1)

 

Молитва – ліки проти раку

Історія, яку розповів пастор П.

Близько року тому мені подзвонила одна наша молода сестра з проханням прийти і відвідати її невіруючу маму. «Їй залишилося зовсім небагато жити, – сказала вона, перериваючи ридання, – лікарі поставили їй діагноз – рак – і сказали, що вона довго не протягне. Вона хоче поговорити з пастором. Ви можете прийти і помолитися над нею?»

Коли ми з дружиною зайшли в кімнату, де лежала хвора жінка (їй було всього сорок п’ять років), то нас начебто обдало запахом смерті. Галина Іванівна (так звали цю жінку) переживала важкі фізичні страждання і перебувала при смерті. Дочка плакала і навіть не змогла бути присутньою на нашій бесіді з Галиною Іванівною – так боляче їй було дивитися на свою маму. Я запитав хвору, чи вірить вона в Бога. Вона відповіла, що вірить так, як вірить її дочка. І хоча раніше вона з нею сперечалася і не погоджувалася, то тепер їй відкрилося, що дочка її права. І тепер, перед смертю, вона хотіла б приєднатися до тієї церкви, до якої ходить її дочка. Я пояснив їй, що зазвичай у нас хрестять людей повним зануренням у воду. Але як виняток, через хворобу, вона може приєднатися до Церкви Божої через визнання віри.

А потім я раптом сказав: «А влітку, коли потеплішає, я вас обов’язково хрещу в річці». Сказав і запнувся. Хіба можна давати такі нездійсненні обіцянки? А вона тільки відвернулася в інший бік і заплакала – до літа їй було не дотягнути. Але коли з моїх губ зірвалися ці слова, я зрозумів, що вони виходять не від мене, а від Бога. І я перейнявся упевненістю, що тепер ця жінка буде жити. В кінці зустрічі я помолився, просячи Бога дарувати їй зцілення. І ми пішли.

Через кілька днів нам знову дзвонить дочка Галини Іванівни і знову вона ледве стримувала ридання. Але тепер вона плакала не від горя, а від радості. «Мама видужала! Через три дні після ваших відвідин і молитви над нею, їй стало набагато легше, і вона сама пішла в лікарню. Вона здала всі аналізи – у неї немає більше раку!»

Незабаром ми знову зустрілися з Галиною Іванівною, яка з радістю пригостила нас чаєм. На її обличчі грав рум’янець. «Лікарі кажуть мені: цього не може бути, що ви робили? А я їм відповідаю: молитва до Бога дарувала мені зцілення!»

Влітку, як і обіцяв, я хрестив її в річці.

Олег Жіганков

Шановні друзі!

Хоча останнім часом відбуваються потужні прориви в лікуванні онкологічних захворювань, але багато лікарів стають свідками незвичайного зцілення від раку навіть в його самих запущених формах, коли лікування вже безсиле. Медики  стверджують, що це можна пояснити нічим іншим, як Божим чудесним втручанням у життя людини.

Нагадуємо, що наша сторінка запровадила рубрику

«ЧУДЕСНІ ЗЦІЛЕННЯ ВІД РАКУ»

Якщо ви читали про подібні випадки чи знаєте людей які вилікувались (лікуються) від цієї хвороби, або самі з Божою допомогою вже перемогли онкологічний недуг, то будемо вдячні якщо поділитесь цими досвідами. Адже написано: «До Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!» (Пс. 49:15).

 З нетерпінням чекаємо ваші листи, які можете відправляти в приватні повідомлення на нашу сторінку у ФБ. Усі досвіди про чудесні зцілення можна також буде прочитати на сайті http://sda.if.ua/

Дякуємо за підтримку і допомогу!

 

У ВАС ПРОБЛЕМА?

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

mceclip0

Можливо ви зустрічали людей, які були вам чимось неприємні. Ну не такі вони як мають бути, і все! Не так і не те говорять, не так сміються, їдять, дивляться, працюють… Але хочемо дати вам пораду, яка допоможе вирішити цю проблему.

Один чоловік доглядав біля свого будинку прекрасний, зелений газончик і дуже ним пишався. Але якось він побачив, що серед трави зацвіла кульбаба. Чоловік не сіяв цю рослину і тому сприйняв її як бур’ян. Він тут же вирвав квіти.

Через деякий час кульбаби знову з’явилися. Чоловік дуже довго намагався позбутися їх! Посипав хімікатами, зрізав,  викопував з корінням.., але кульбаби все одно з’являлися на газончику. Дуже бурхливо росли і цвіли жовтими квітами.

Нарешті він стомився від цієї біди і написав лист у міністерство сільського господарства. Детально перерахував усі використані методи боротьби з бур’янами. А закінчив лист питанням: «Я випробував усі методи. Порадьте, що робити?»

Незабаром він отримав відповідь: «Пропонуємо вам молитись за них і полюбити їх».

«А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує» (Матв. 5:44).

 

ПЕРШИЙ КРОК ДО БОГА

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

mceclip0

 

Як грішна людина може прийти до святого Бога?

Багато хто задає те саме питання, яке турбувало людей в день П’ятидесятниці, коли, усвідомивши свій гріх, вони запитували: «Що нам робити?» Першим словом у відповіді апостола Петра було «покайтеся» (Дії 2:38). А згодом він додав: «Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами» (Дії 3:19).

Багато людей не розуміють справжньої природи покаяння. Вони жалкують про вчинений гріх і навіть зовні змінюють свою поведінку, оскільки бояться, що за свої погані вчинки вони будуть покарані. Але це не те покаяння про яке йдеться в Біблії. Вони оплакують наслідки гріха, а не сам гріх. Грецьке слово «метанойя», що означає покаяння, буквально перекладається як «зміна розуму». Покаяння має на увазі жаль за гріх, який вчинив і залишення його. Ми не відмовимося від гріха, якщо не усвідомимо його згубність. До тих пір, поки наше серце не відвернеться від нього, в нашому житті не відбудеться справжньої зміни.

Недостатньо хороший, щоб прийти до Христа?

В Євангелії від Луки є історія про двох людей, які зайшли в храм помолитися. Один з них, митар, не сміючи звести очей, просив: «Боже! будь милостивий до мене, грішного» (Луки 18:13). Він вважав себе дуже грішною людиною, та й навколишні були такої ж думки. Але він відчував потребу в Божому прощенні. Другий чоловік був фарисеєм. Він самовдоволено заявив Богу: «Дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, грабіжники, кривдники, перелюбники …» (Луки 18:11). Він був далекий від Бога і тому не усвідомлював, наскільки він грішний.

Якщо ви усвідомили свою гріховність, не чекайте, поки станете кращим. Дуже багато хто вважає себе недостатньо хорошими, щоб прийти до Христа. Ви сподіваєтеся виправитися своїми зусиллями? Але «Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!» (Єр.13:23). Поміч для нас – тільки в Бозі. Ми не повинні чекати, поки у нас з’являться більш переконливі доводи, святіший характер, поки нам випаде більше сприятлива можливість. Самі ми нічого зробити не зможемо. Ми повинні прийти до Христа такими, які є.

Бог помилує всіх?

Але ніхто не заспокоює себе думкою, що Бог через Свою превелику любов і милість врятує навіть тих, хто відкидає Його благодать. Крайню гидоту гріха можна зрозуміти тільки в світлі Голгофського хреста. Якщо хтось стверджує, що Бог занадто благий, щоб відкинути грішника, нехай він подивиться на Голгофу.

Христос взяв на Себе провину грішних людей і постраждав за них саме тому, що для порятунку людини не було іншого шляху. Без цієї жертви людство не могло б позбутися оскверняючої сили гріха і відновити спілкування зі святими істотами. Щоб люди змогли знову почати жити духовним життям, Христос узяв на Себе провину за їх непослух, постраждав за їхні гріхи. Любов, страждання і смерть Сина Божого свідчать про жахливість гріха і про те, що позбутися влади гріха і жити більш піднесеної життям можна тільки підкорившись Христу.

Зволікання небезпечне. Не відкладайте сповідання своїх гріхів перед Богом!
Стаття підготовлена ​​за матеріалами книги Еллен Уайт «Дорога до Христа». Видавництво «Джерело життя».

Купити цю книгу дуже просто!

Зателефонуйте нам:  (095)901-74-97   (0342)75-58-06

Запрошуємо: м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка 76. (Працює бібліотека).

Зайдіть на наш сайт: http://sda.if.ua/

Дякуємо!

Новини по дням

Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вер    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  

Контакти

вул.Івасюка, 76
м.Івано-Франківськ
76000

Написати лист