Вивчення Біблії

Щоденні читання

Суботня школа

Суботня школа

Ваше здоров’я

Ваше здоров'я

17 ЛЮТОГО – ДЕНЬ СПОНТАННОГО ПРОЯВУ ДОБРОТИ

Автор SDA.if.ua. Категорія Теми до визначних дат

Немає значення, хто ви за національністю, в якій країні живете і які у вас релігійні погляди. В цей День доброти ви маєте право робити стільки добра, скільки захочете! Це тільки схвалюється і підтримується іншими людьми, адже суть цього свята в тому, щоб навчитися бути добрим, чуйним і безкорисливим до інших людей та їхніх проблем.

Group 42

ТАВІТА

У дев’ятому  розділі „Діянь святих апостолів”  Біблія  розповідає  нам  про  жінку,  в  якої  було  дуже  добре  серце. Вона  була  такою  співчутливою  і  чуйною, так  щедро  роздавала  свої  дари,  що  і  сьогодні,  коли  минуло  вже  дві  тисячі років,  її  ім’я  залишається   синонімом  милосердя.

Отже, в  Діях святих апостолів  читаємо: „А  в Йоппії була одна учениця,  на  ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.  І трапилося тими днями, що вона занедужала  й  умерла. Обмили ж  її  й  поклали  в  горниці . А  що  Лідда  лежить недалеко Йоппії, то  учні, прочувши, що  в  ній  пробуває  Петро, послали  до  нього двох  мужів,  що  благали: Не  гайся  прибути до нас! І, вставши Петро, пішов  із ними. А  коли  він  прибув, то  ввели  його  в  горницю. І  обступили  його всі вдовиці , плачучи  та  показуючи  йому сукні й плащі, що їх Сарна  робила, як  із ними  була.  Петро  ж  із  кімнати  всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила  і  сіла,  уздрівши Петра… Він  же  руку  подав  їй,  і  підвів  її,  і закликав  святих  і  вдовиць,  та  й  поставив  живою  її.  А  це  стало  відоме  по  цілій  Йоппії,  і  багато-хто  в  Господа  ввірували” (Дії 9:36-42). 

Ім’я Тавіта, як свідчить процитований вище текст, означає „сарна”. Це було не  прізвище,  а власне ім’я, яке зустрічається в євреїв і греків. Своєю красою, граціозністю та виразними очима сарна у східних народів символізувала  жіночу красу і чарівність, тому то й вживалось це слова як жіноче ім’я, подібно як чоловіче ім’я Лев. Швидше за все це ім’я відображало і зовнішній, і внутрішній стан Тавіти – жінки, яка сильно любила Господа.

Тавіта – єдина жінка, яку у Святому Письмі названо ученицею. Вона була доброю християнкою і  достойною ученицею Ісуса Христа. Це рідкісна якість, достойна наслідування багатьма молодими християнками нашого часу. В ті часи зло було так само розповсюджене,  як і сьогодні. Нелегко було сповідувати віру в Господа в перші віки християнства. Але Тавіта знайшла в собі сили, мужність,  і ревність посвятити себе Господу і навчатися в Нього благочестя і життєвої мудрості, щоб зберегти себе в чистоті для Неба.

Тавіта не мала чоловіка. Своє одиноке життя вона присвятила служінню Богові і людям. Багато одиноких жінок, які не вийшли заміж і не мають власної сім’ї, вважають себе обділеними долею і нікому не потрібними. Вони постійно оплакують свою долю і завжди незадоволені своїм життям. Але серед них є й інші, які, навпаки, вважають своє дівоцтво благословенням і використовують свободу одинокого життя так, щоб усі свої сили присвятити вищій меті – служінню людям, будучи святими тілом і духом (1 Кор.7:34)…

Основні  життєві  принципи  Тавіти  висловлені  всього  в  дев’яти  словах, які записані в 36 вірші: „Вона  повна була добрих вчинків та милостині, що чинила”.  Дев’ять  слів,  і  яка  характеристика!

Слово „повна” означає внутрішню глибину, завдяки якій добрі діла невимушено витікали з її милосердя. Вона чинила добро постійно та щедро. Тим, хто „повний добрих вчинків та милостині”, Господь скаже в день суду: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був – і ви нагодували Мене, прагнув – і ви напоїли Мене, мандрівником Я був – і Мене прийняли ви.  Був нагий – і Мене зодягли ви, слабував – і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був – і прийшли ви до Мене” (Мт. 25:34-36).

Описуючи Тавіту, євангеліст Лука підкреслює, що вона творила багато милостині і допомагала бідним. Багато не тому, що була матеріально багатою,  а тому, що була збагачена духовно. Грецьке слово „агатос”, використане ним для опису Сарни, апостол Павло використовує у своєму посланні до Тита (2:1, 3-5) для змалювання духовно зрілої християнки; воно означає „бути прекрасною в усіх відношеннях, бути відомою своєю доброчинністю”. Слово „агатос” стосується людини, яка є великодушною, доброю, щедрою і милосердною.

Саме такою  і була Тавіта. За допомогою єдиного інструменту – голки – Тавіта   поклала початок певній лінії  благочинності,  яке пізніше  досягла найвіддаленіших куточків  нашої  планети. Крім  власних  грошей,  вона  віддавала  людям  плоди своєї  праці, тобто  шила  і  безплатно  роздавала  людям  одяг…

Тавіта  відчувала  глибоке  співчуття  і   любов   не  лише  до  вдів  і  сиріт,  але й  до всіх людей. А  любов, згідно Біблії, – це не  тільки почуття, а й принципи та  дія. Любов  віддається з радістю, вона є основою вчення  Біблії  та  християнства.

Згадаємо  вірш  з  Євангелія  від  Івана: „Так  бо  Бог  полюбив  світ,  що дав  Сина  Свого  Однородженого,  щоб  кожен,  хто  вірує  в  Нього,  не  загинув, але  мав  життя  вічне” (Ів. 3:16).

Господня любов  віддає,  жертвує собою  для   ближнього…

Коли  Тавита  захворіла  і  раптово  померла,  то християни  і  вдови,  яким   вона постійно допомагала, прийшли й обмили її тіло та поклали в горниці.  Приблизно  в 10 кілометрах від Йоппії на  плодовитій рівнині  Шарон стояло місто  Лідда,  де  в  той  час перебував апостол Петро. Учні послали до нього  двох  людей  з  проханням  якнайшвидше  прийти  в  Йоппію.

Можливо, Петро знав про добрі діла цієї християнки і, залишивши свої проповіді, прийшов  до дому, де лежала мертва  Тавіта.

У момент смерті не мають значення ні соціальний стан, ні раса, ні національність, ні культурний рівень, ні багатство. Смерть рівняє всіх. Перед її обличчям  усі рівні.

Живі люди, щоб зберегти і підкреслити свою індивідуальність, можуть прикрашати  себе  золотом,  сріблом,  діамантами та іншими дорогоцінними речами.  Під  цим  зовнішнім блиском  залишається  те,  чим  людина насправді  є  –  кістки  і  порох.

А  яка  користь  від  того,  чого  ми  навчились  і  що  зробили  своїми  руками  протягом  життя? Премудрий  Соломон,  будучи  найбагатшою  людиною, отримав  славу, владу  і  всі принади світу. Отримавши  все  це,  він зрозумів, що без Бога ніщо не може зробити людську неміч  щасливою: „Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем? Покоління відходить, й покоління  приходить,  а  земля  віковічно  стоїть” (Екл. 1:3-4).

Цей  текст  ще раз говорить нам,  що в житті все має  свій  сенс  лише  тоді,  коли  на  першому  місці  стоїть Ісус. З  Ним  набуває  змісту  наша  культура  і  виховання,  гроші   стають  не метою,  а  засобом   допомоги нужденним і розповсюдженням вістки Святого Євангелія…

Серед усіх воскреслих, про яких написано в Біблії, Тавіта мала  добре  серце, любила  та співчувала людям. Любов та співчуття до  ближніх  надають  силу для допомоги.

Багатьом відома історія  про  одного  короля, в  якого  була  дуже гарна  і добра  донечка.  На жаль, королівна  хворіла  на  дуже  дивну  хворобу.  З  кожним днем тіло,   руки  і  ноги  слабшали, дівчина  втрачала  зір  і  слух.  Багато  лікарів  намагалися  вилікувати  принцесу,  та  спроби  були  марними – вона поволі   помирала.

Якось  до  королівського  двору  прибув  старець. Люди  говорили,  що  йому  відома  таємниця  життя. Усі  придворні зійшлися і почали просили, щоб  він  допоміг  хворій.

Погодившись,  старець  приніс  дівчині   сплетений   з   лози  кошик,  зверху  закритий, і  промовив : „Візьми  свої  ліки – вони  тебе  зцілять”.  Сповнена   радості   і   надії, принцеса відкрила   кошик,  і  те, що побачила, боляче вразило.  На  дні  кошика  лежала  дитина, виснажена  хворобою. Нещасне дитя  зазнавало  більших  страждань,  ніж  вона   сама.

Серце  дівчини  наповнилося  співчуттям.  Незважаючи  на  свій біль,  вона  взяла  дитину  на  руки  і  стала  нею  опікуватись.  Минали  дні,  місяці,  а королівна,  крім  дитини,  нічого  не  бачила.  Годувала,  пестила, лагідно  розмовляла    з  нею  ночами,  хоча  саму діймала хвороба – постійні втома та біль.

Минуло  майже  три  роки  і  сталося  неймовірне:  одного  ранку  дитя  усміхнулося  і  звелося  на  ноги.  Дівчина  з  радістю  підхопила  дитину  на  руки  і  побігла   показати людям.  Королівна  не  відчувала  слабості  і  болю. Вона  й  не  помітила,  як  сама  одужала…

Американський письменник К. Боува зауважив: «Доброта – це мова, якою можуть говорити німі і яку можуть чути глухі». І це правильно.

А відомий композитор Бетховен залишив нам такий чудовий афоризм: „Я не знаю інших ознак переваги над людьми, окрім доброти”, що прямо стосується постаті Тавіти та всіх жінок, які з такою ж щирістю служать Богу і людям. Саме дієвої доброти, яка так потрібна всім і якої не вистачає у геть спрагматизованому сьогоденні.

По  суті, Бог  через  смерть  і  воскресіння  Тавіти  відкриває   нам  таємницю  життя  вічного. У нас багато  буденних  справ, завжди  потрібні  гроші, ми  хворіємо  фізично  і  духовно.  Але  від  цих  життєвих  проблем  є  тільки  одні  ліки – любов  і  співчуття  до  ближніх.  І  якщо  хочемо  вилікуватись, якщо  хочемо  бути  здоровими, то  повинні  мати  до  Бога  десять  основних  прохань.

Ось  ці  прохання:

  1. Господи, коли  я  голодний, пришли  мені  когось, кого  треба  нагодувати.
  2. Господи, коли спраглий я, пришли  мені  когось, хто  хоче  пити.
  3. Господи, коли мені  холодно, пришли  мені  когось, хто  прагне  тепла.
  4. Господи, коли страждаю, пришли  мені  когось, хто  прагне моєї уваги.
  5. Господи, коли мій  хрест  стає  тяжким, дозволь  мені   допомогти  нести  хрест  іншим.
  6. Господи, коли не маю   часу, пришли  мені  когось, хто  потребує моєї негайної  допомоги.
  7. Господи, коли падаю  на  дусі, пришли  мені  когось, кого мені необхідно  підбадьорити.
  8. Господи, коли я  хочу,  щоб   мене  зрозуміли, дай когось, кому  потрібне моє розуміння.
  9. Господи, коли прагну  чийогось  піклування, пришли когось, хто  потребує моєї опіки.
  10. Господи, коли  думаю  лише  про  себе,  зверни  мої  думки  до   інших.

(Андрій БІЛИК. «Біблійні жінки Нового Завіту»).

Коментарі відсутні

Новини по дням

Червень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Тра    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Контакти

вул.Івасюка, 76
м.Івано-Франківськ
76000

Написати лист