Вивчення Біблії

Щоденні читання

Суботня школа

Суботня школа

Ваше здоров’я

Ваше здоров'я

19 серпня – ДЕНЬ ПАСІЧНИКА

Автор SDA.if.ua. Категорія Теми до визначних дат

Group 42

Перше, що спадає на думку, коли ми говоримо про пасічників, це, безумовно, мед – солодка, тягуча рідина, яку зробила з квіткового нектару робоча бджола.

Бджолярі – це особливі люди, які стверджують, що мають близькі взаємини з особливими комахами. Такі взаємини корисні для обох сторін. З одного боку медоносні бджоли є, мабуть, матеріально найціннішими комахами, котрі виробляють мед і віск, а також запилюють різноманітні види сільськогосподарських культур. З іншого – люди, які живуть з бджільництва, чи просто аматори, люблять цих комах і (як стверджує бджоляр Василь Сикіш) «розуміють їхню поведінку». Бджільництво ж у народі вважається святим заняттям, пасіка — святим місцем, а пасічник — Божою людиною.

Підраховано, що кожна сьома тонна світового меду – українська. На пасіках України сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей.

Взагалі, про бджіл писали ще задовго до Різдва Христового; про бджіл та мед згадується у Священних книгах Старого й Нового Завітів. Мед завжди був символом здоров’я, бадьорості, довголіття, а віск – м’якості характеру, доброти серця, поступливості. Штучне розведення бджіл стало відоме за часів Соломона. Відтоді життя бджіл почали ретельно вивчати, що й стало приводом для різних повчань самої людини. Отож, познайомимося ближче з цими комахами.

Наші предки збирали мед, руйнуючи бджолині гнізда в дуплах дерев або інших порожнинах. Однак 1851 року Лоренцо Лорейн Лангстрот, американський бджолознавець, виявив, що між восковими стільниками бджоли залишають приблизно шести міліметрову відстань. Так стали виготовляти саморобні дерев’яні вулики, в яких залишали таку ж відстань між стільниковими рамками. Тепер люди могли виймати з вуликів окремі рамки й збирати мед і віск, не знищуючи бджолиної сім’ї.

Здається, що стати бджолярем дуже легко: треба придбати вулики з бджоло-сім’ями, розташувати їх у місцевості з рослинами-медоносами й через кілька місяців повернутися, щоб зібрати продукти діяльності бджіл. Насправді ж це далеко не так. Щоб мати успіх у бджільництві, насамперед треба дуже любити своїх бджіл, по-батьківськи ставитися  до них, якщо потрібно, бути їхнім лікарем й годувальником у тяжкі зимові часи.

Що ж повчального у житті бджіл? Насамперед – це їхня працелюбність. Бджола живе недовго, проте від дня виходу з комірки наполегливо працює. Спочатку в вулику як нянька біля личинок, потім – вуликовою робітницею, а після цього в групі льотних бджіл збирає нектар, пилок та охороняє „льоток”.

Людство дуже подібне на бджолину сім’ю; йому просто потрібно почути благу вістку. Усі ми – християнські розвідники, яким Ісус дав доручення повідомити людському вулику найкращу вістку усіх часів – Євангеліє Ісуса Христа.

Бджоли – це високоорганізовані комахи, які спільно працюють та захищаються від ворогів. У вулику вони разом будують стільники, доглядають потомство.

Відомо, що навіть молоді бджоли-матки, які вперше вилітають з вулика на парування, ідеально запам’ятовують і місце, і рідне гніздо, і навіть пасічників. До речі, надзвичайно тонко вони запам’ятовують усі запахи, за ними розпізнають подібних до себе, інших тварин і людей.

Саме тому в пасічників є правило: до вулика не можна підходити напідпитку, адже необережні рухи, як і запах алкоголю, бджіл дратують. А ще слід діяти дуже делікатно, щоб випадково не задушити якусь бджолу, бо вона відразу відправить своїм родичам сигнал про напад: особливі легкі речовини (феромони), сліди від яких залишаться на тілі ”кривдника”, спонукають комах атакувати його. Тож адаптаційним та організаційним можливостям бджіл можна лише позаздрити.

Декілька років тому в Татарстані сталася трагічна історія. Шофер вантажівки, заїхавши на пасіку, випадково зачепив вулик. Розлючені бджоли облетіли машину і хоча водій щільно закрив дверці й підняв скло, одна з бджіл знайшла шпаринку біля педалі. Услід за нею кинулись решта. Водій загинув від численних укусів.

Серед фахівців тоді почалась суперечка: що це було – помста, коли бджоли зрозуміли, що винна не залізна вантажівка, а людина, що сиділа у ній? Чи вони просто відчули якесь випромінювання людини, що знаходилась у кабіні, наприклад, хвилю страху? Інші аналогічні випадки свідчать на користь першого варіанту: це була свідома й цілеспрямована помста, що саме по собі дивує, адже мова йде про комах, які володіють лише зачатковими мозковими структурами. А взяти хоча б носорога: потривожений цікавими туристами, він буде до знесилення трощити їхню машину, хоча шофер і пасажири давно вискочили з авто й залізли на дерево.

Однак повернемось до цих розумних комах.

На початку 80-тих рр. XX ст німецький капітан Т. Тріпп з дружиною і двома синами йшов на яхті біля бразильського берега. Під час обіду в каюту залетіло декілька бджіл. Яхтсмени рушниками розправились з надокучливими відвідувачками, але 2-3 бджоли вціліли й вирвались на волю. Через пів години над яхтою почувся наростаючий гул, і величезний, як хмара, рій накинувся на судно. Людям пощастило: двері на яхті були герметичними, люди встигли закритись у каюті, а мільйони бджіл протягом 6 годин безрезультатно намагались знайти лазівки, щоб добратись до вбивць своїх товаришок. Несподівано рій, як по команді, піднявся і щез. Коли капітан виглянув у ілюмінатор, то побачив, що некеровану яхту несе на скелі, до яких залишилось усього 30 метрів. Виходить, що бджоли покинули яхту в ту мить, коли їй через лічені секунди загрожувала неминуча загибель. Тоді, хто ж ними керував?

Бджоли, як гарні господині, регулярно викидають з вулика сміття. Зимою згромаджуються, щоб зігрітись, а літом провітрюючи і розприскуючи воду, вони стежать за кліматом у вулику. Коли в їхньому будинку стає тіснувато, у бджіл вистачає тямовитості зрозуміти, що деяким потрібно переселитися. Тому вони вирощують нову бджолину матку для старого вулика, а стара матка і багато робочих бджіл створюють нову сім’ю. Тут також спочатку посилаються бджоли-розвідники на пошуки нового місця для житла. Після того, як вони повертаються і звіряють дані, так звані бджоли-провідниці направляють рій до нового гнізда. Цікаво, що з вулика вони забирають частину меду, щоб мали що їсти на перших порах.

Тепер задумаймось: як звичайні комахи можуть робити усе це без чиєї-небудь допомоги або керівництва? Для суперкомп’ютерів потрібно багато програмістів, інженерів і техніків, але порівняно з однією комахою це просто дитячі іграшки.

Варто також відзначити ощадливість і бережливість бджіл. Ці властивості виявляються під час розподілу робочого часу, споживання та заготівлі корму. Праця та її розумний розподіл є для бджіл вищою насолодою життя, тому вони ні на хвилинку не можуть перестати працювати. Коли бджола повертається у вулик, завантажена нектаром і пилком, біля входу її зустрічають бджоли-вартові. Як вони дізнаються чи вона своя, адже їх у вулику тисячі? Кожному вулику притаманний специфічний запах, який людина не вловлює. Походить він з особливого заглиблення у тілі бджоли – «кишені»; перед вуликом вона відкриває «кишеню», ніби показуючи своє «посвідчення».

Щодо любові цих комах до своїх сестер, то вона доходить у них до самопожертви. Захищаючи вулик від ворогів, бджоли особливо ретельно оберігають молодь – майбутніх бджіл. Вони годують і зігрівають їх своїм теплом. І погано буде тому, хто холодної пори відкриє вулик.

Як з’ясувалося, бджоли здатні запам’ятовувати не лише запах, обличчя, а й відчувають навіть біополе й емоційний стан пасічника. Французькі й австрійські біологи стверджують, що ці комахи вміють відрізняти фото людини від інших зображень.  Для крихітного за розміром мозку таку здатність до аналізу зображень, на думку вчених, можна також вважати чудом.

Не дивно, що люди беруть приклад з цього Божого творіння. Древній муж віри Йов колись сказав: «Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість… Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?» (Йов. 12:7-9).

Недавно стало відомо, що розвідку мінних полів, можуть звершувати не тільки собаки й гризуни, але й ці дивні комахи. Пасічники стверджують, що їхні вихованці чують запахи не гірше за собак. За декілька годин (!) можна привчити до запаху цілий рій, до того ж достатньо попрацювати лише з однією бджілкою, а вона передасть «отримані знання» усьому вулику. І це не фантастика, тому що з цими комахами зараз працюють службовці секретної науково-дослідної лабораторії ВПС США, яка розташована на території бази Брукс в Техасі. Пентагон виділив на ці дослідження $50 млн.

«Вихованці» бази спроможні шукати наркотики на великих територіях. Спеціально для бджілок учені розробили мікропередавачі величиною як крупинка цукру; за їхньою допомогою комахи зможуть розвідувати таємні плантації гашишу, підпільні заводи й лабораторії з перероблення наркотиків, склади тощо.

Однак сьогодні ми говоримо про пасічників, які не тільки забезпечують нас медом, але й рятують землю від страшної біди. Про це ще попереджав Альберт Ейнштейн. Він говорив, що якщо на землі вимруть бджоли, людство не проживе більше чотирьох років. Бачимо, що він не досліджував Біблію, тому що усе залежить від Бога, але над словами генія XX століття учені задумались, коли масове зникнення бджіл почало загрожувати економічною кризою. На теренах США та Західної Європи, цей процес отримав назву Синдром руйнування колоній. Правдоподібною причиною вимирання є використання пестицидів під час цвітіння рослин.

До чого тут бджоли?

Яблука, помідори, огірки, кабачки, перець, квасоля, дині, цибуля, багато видів ягід… Це лише невеликий список культур, які ми втратимо разом із зникненням бджіл. Адже саме завдяки цим продуктам наш організм отримує більшість мінералів, вітамінів, антиоксидантів, а також 35% калорій. Перераховані рослини, як і багато інших, не можуть залишатись без обпилення. Звичайно, цим займаються й інші комахи, але вони не здатні покривати надто великі площі. Більшу частину роботи (80-90%) виконують саме бджоли. Фахівці підрахували, що з 1960-тих років об’єми виробництва сільськогосподарських продуктів, що залежать від бджіл, збільшились в чотири рази, а кількість цих комах зменшилася вдвоє. Відтоді співвідношення чисельності бджіл на гектар знизилось на 90%.

А ось тепер можемо усвідомити, якою важливою є праця пасічника.  Дякуємо цим людям, що приносять до нашого столу неповторний дар землі і сонця. Велика вдячність вам за наполегливість, ласку, любов до бджіл та до нашої землі. Нехай добрий Господь допомагає вам у такій нелегкій, але почесній праці.

                                                                                    Андрій БІЛИК

 

Коментарі відсутні

Новини по дням

Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лип    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Контакти

вул.Івасюка, 76
м.Івано-Франківськ
76000

Написати лист