Вивчення Біблії

Щоденні читання

Суботня школа

Суботня школа

Ваше здоров’я

Ваше здоров'я

Архів за Червень 16, 2018

17 червня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БАТЬКА

Автор SDA.if.ua. Категорія Теми до визначних дат

Проблема №1 в суспільстві – безвідповідальні чоловіки,

які зазнали краху в своїх двох основних обов᾽язках –

як чоловіки і батькиArtboard 1

Якось один батько, збираючись у ліс по гриби з семирічним сином, поклав у кошик маленьку сокиру.

— Тату, а навіщо сокира? — запитав його син.

Батько відповів, що це буде їхній компас, стрілки якого знаходяться на лезі сокири.

І як тільки вони зайшли в ліс, батько почав робити на деревах зарубки. Син здивувався й сказав, що в школі їх вчили, що коли рубати дерева, то дереву боляче.

На що батько сміючись відповів:

— Нічого ваші вчителі не розуміють, бо я за своє життя наставив тисячі зарубок, і ніяких сліз не бачив, і крику дерев не чув.

А потім додав:

— На наш вік вистачить!

Приїхавши увечері додому, вони віддали мамі два кошики грибів, а самі повечерявши, пішли відпочивати. А зранку батька розбудили дивні звуки. Вийшовши на ґанок, він злапався за серце, бо по усьому їхньому великому саду, на кожному з 50 – ти дерев, були великі зарубки, а син, стоячи в кінці саду, весело вигукував:

— На наш вік вистачить!

Відомо, що діти, як ксерокс чи сканер, намагаються відтворити все, що бачать у житті батьків. Ісус Христос подав цю думку наступними словами: «Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить» (Йоана 5:19).

Кожний батько представляє своїй сім´ї Бога. Це не просто вибір, який може зробити людина! Питання полягає в тому, яким чином: позитивним чи негативним — ви, будучи батьком, показуєте Бога в своїй сім´ї?

«Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог» (1 Кор. 11:3). Цей ланцюжок влади, який іде донизу, можна зобразити в такому простому вигляді:

Бог Отець — Христос — чоловік — дружина.

В цьому ланцюжку ми знаходимо дві особи, які мають зв´язок у напрямку вгору і у напрямку вниз. Христос має зв´язок у напрямку вгору — з Отцем і у напрямку вниз — з чоловіком. Чоловік має зв´язок у напрямку вгору — з Христом і у напрямку вниз — зі своєю дружиною і, відповідно, з усією своєю сім’єю.

Як Христос показує Бога чоловікові, так само чоловік несе відповідальність за те, щоб показати Христа всій своїй сім´ї. Зверніть увагу що це не порада Бога, а наказ і якщо якийсь чоловік ставить на своє місце жінку, то свідомо порушує задум Творця.

Дуже часто в батька буває стільки обов᾽язків поза домом, що він навіть не усвідомлює, що втрачає свою сім᾽ю. Не секрет, що чоловіки можуть мати успіх у різноманітних сферах: у якості механіків, столярів, лікарів, комп᾽ютерних спеціалістів… Вони навіть можуть бути гарними пасторами, священиками чи простими християнами, але при цьому бути невдахами у своїх власних сім᾽ях. Тому потрібно сказати, що мати успіх в різних сферах і при цьому зазнати поразки в якості чоловіка чи батька, в Божих очах означає зазнати поразки в цілому. І жодний успіх в будь-якій сфері не зможе компенсувати цієї поразки. Але слава Богу, що Він дає можливість кожному батьку змінити своє життя.

«І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має. А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли. А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його! І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною… І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства. І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!» (Марка 9:17-22).

Цей драматичний випадок з хлопчиком-епілептиком, описаний в 9-му розділі Євангелія від Марка, подає нам гарний урок віри. Учні не могли зцілитися його, і тому батько хлопчика привів його до Ісуса. Після того, як батько розповів Ісусові про всі страждання хлопчика, Ісус відповів: «Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе! Зараз батько хлоп’яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!» (Марка 9:23,24).

Більше всього вражає не те, що хлопчик не міг вірити за себе, але те, що Господь поклав відповідальність на батька хлопчика, щоб він вірив за свого сина. В цьому закладений певний принцип — Бог покладає відповідальність на батьків у тому, щоб вони мали віру за своїх дітей.

Ісус ніколи не молився за дитину, якщо в цьому не приймав участі хоча б один з батьків. Новий Завіт не описує жодного служіння Ісуса, коли б молилися за дитину без участі хоча б одного з батьків. Отже, бачимо що батько несе дану Богом відповідальність за те, щоб практикувати віру за своїх дітей.

Немає сенсу говорити про негативний приклад батьків, бо, незалежно від цього, ми, нажаль, його подаємо. Чи скажуть наші діти про нас: «Мій тато завжди поряд, особливо у скрутну хвилину, мені є на кого покластися». Чи можемо ми сказати: «Мій синочку, моя донечко, проживи своє життя так, як я!», чи, швидше, скажемо: «Не роби дурниць, які робив твій тато».

Один священик запитав старенького хлібороба, який виховав своїх дітей чесними й побожними, як він зумів добитися цього, як прищепив у їхні серця дух релігійності. Хлібороб відповів: «Я завжди намагався дати їм добрий приклад. Я ніколи не говорив: «Діти, вже час йти до церкви!», але завжди казав: «Ходім усі разом до церкви». Ніколи не наказував йти до причастя, але завжди наголошував, щоб ми разом готували свої серця до прийняття святих символів».

Отже, батьки мають не лише пояснювати, але й на ділі показувати як потрібно ставитись до своїх обов`язків. Звичайно, що усі ми недосконалі, але лише добрий приклад допоможе дитині зрозуміти силу Євангелія.

Щоб бути добрим батьком, потрібно:

– приділяти увагу, слухати, віддавати час і сили, навіть якщо ти стомлений або поглинений вкрай важливими справами;

  • бути чуйним до потреб дитини і до її душевного болю;
  • вміти визнавати свої помилки та поразки й просити в дитини вибачення і розуміння;
  • бути терплячим, щирим і відвертим;
  • пригорнути дитину з любов᾽ю і уміти зізнатися у власній недосконалості.

Декілька років тому я прочитав історію, яка мене дуже зворушила. Група учених натуралістів займалась дослідженням маловідомих місць в Альпах. Шукали нові й невідомі види квітів. Одного разу вчені побачили у бінокль дуже рідкісну квітку, яка росла в дуже глибокій ущелині. І щоб добути цю квітку, потрібно було спуститись в цю безодню. Біля учених ходив місцевий хлопчина, якому вони запропонували п`ять фунтів стерлінгів, якщо він спуститься на мотузці в ущелину:

  • Там ти зірвеш квітку, а потім ми тебе витягнемо наверх – запропонували дитині біологи.

Хлопчина глянув в ущелину й кудись побіг. Повернувся він з якимось чоловіком і сказав:

  • Я готовий дістати квітку, але якщо тільки цей чоловік буде тримати мотузку. Він мій батько.

Дорогий друже, чи навчились ми з тобою довіряти Господу, як цей хлопчина вірив своєму батьку? Адже по суті він сказав:

  • Я довіряю життя тільки своєму батькові!

Так само, коли ми з вами віддамо своє життя в руки Бога, він допоможе стати гарними батьками, щоб виховати дітей для Царства Божого.

Андрій БІЛИК

 

Новини по дням

Червень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Тра   Лип »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  

Контакти

вул.Івасюка, 76
м.Івано-Франківськ
76000

Написати лист