Вивчення Біблії

Щоденні читання

Суботня школа

Суботня школа

Ваше здоров’я

Ваше здоров'я

Архів за Листопад, 2019

ЧУДЕСНІ ЗЦІЛЕННЯ ВІД РАКУ – З Богом немає нічого неможливого!

Автор SDA.if.ua. Категорія ЧУДЕСНІ ЗЦІЛЕННЯ ВІД РАКУ

Цей випадок шокував усіх лікарів

Коли мені було 27 років, лікарі виявили пухлину і поставили діагноз – рак. Терміново потрібна була операція. АЛЕ … я була вагітна другою дитиною (3 міс). Запропонували аборт і операцію з видалення пухлини. На роздуми дали добу.

Я проплакала всю ніч, закрилася на кухні, схилила коліна і крізь сльози молилася, як могла: «Боже! Не дай мені померти в 27 років!»

Вранці я встала новою людиною. У мені була така сила … Страх пройшов. В онкодиспансері, на прийомі у професора, я відмовилася від операції, підписавши всі потрібні документи.

У свою адресу я почула: «Ти ненормальна, 98 з 100 відсотків – ти помреш». «А дитина залишиться жити?» – запитала я наостанок. «Дитина виживе, а ти помреш», – відповів лікар. Але Бог мав інші плани.

Я народила прекрасного хлопчика, і більше того – пухлина зникла. Лікарі в шоці. З тих пір пройшло багато часу. Мені говорили також, що у мене ніколи вже не буде дітей, але в 2006 році Господь подарував нам дівчинку Марію !!! Ось такий у нас прекрасний і турботливий Отець Небесний !!! Як Йому не служити і не прославляти кожен день !!!

З Богом немає нічого неможливого!

 

Шановні друзі!

Хоча останнім часом відбуваються потужні прориви в лікуванні онкологічних захворювань, але багато лікарів стають свідками незвичайного зцілення від раку навіть в його самих запущених формах, коли лікування вже безсиле. Медики  стверджують, що це можна пояснити нічим іншим, як Божим чудесним втручанням у життя людини.

Нагадуємо, що наша сторінка запровадила рубрику

«ЧУДЕСНІ ЗЦІЛЕННЯ ВІД РАКУ»

Якщо ви читали про подібні випадки чи знаєте людей які вилікувались (лікуються) від цієї хвороби, або самі з Божою допомогою вже перемогли онкологічний недуг, то будемо вдячні якщо поділитесь цими досвідами. Адже написано: «До Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!» (Пс. 49:15).

 З нетерпінням чекаємо ваші листи, які можете відправляти в приватні повідомлення на нашу сторінку у ФБ. Усі досвіди про чудесні зцілення можна також буде прочитати на сайті http://sda.if.ua/

Дякуємо за підтримку і допомогу!

16 листопада – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТЕРПИМОСТІ (ТОЛЕРАНТНОСТІ)

Автор SDA.if.ua. Категорія Теми до визначних дат

mceclip0 (6)

Саме цього дня в 1995 році ЮНЕСКО була ухвалена Декларація принципів терпимості (толерантності). У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, сексуальної орієнтації, етносу або кольору шкіри.

Чи замислювалися ви коли-небудь над питанням толерантності? Чи є терпиме ставлення до людей ознакою вашої особистості? Чи відчуваєте ви толерантне ставлення до себе? Сьогодні ми коротенько зупинимось над цим питанням і зробимо для себе конкретні висновки.

Що таке толерантність?

У перекладі з латинської «tolerante» означає «терпіння». В медицині це слово позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників, а в суспільстві толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів і традицій. Але ми, як християни, тримаючи в руках Святе Письмо, маємо ще  й чітко розділяти поняття сучасного суспільства щодо толерантності.

А щоб було зрозуміло що я хочу сказати, задам просте питання. Чому сучасна гендерна ідеологія така корисна для найбагатших та найвпливовіших людей на цій землі? Ми бачимо це як факт, але нам треба зрозуміти, про що ж ідеться.

Наприклад, в Німеччині зараз близько 200 професорів-жінок, які навчають гендерної теорії в університетах. Тобто, тепер на академічному рівні гендерна ідеологія має той самий статус, що його колись мав комуністичний матеріалізм за часів Радянського Союзу. А все тому, що саме через гендерну політику вдалось протиснути багато законів які протирічать Божим принципам. Вчені знають, що гроші попливуть рікою, якщо вини займуться діяльністю, яка у той чи інший спосіб буде пов’язана з цією ідеологією. Якщо ж ви не хочете до цього долучатися, то не зробите кар’єри.

Відомо, що зараз йде Велика боротьба між Богом і сатаною за наші душі. Ворог планує створити гетеросексуальні подружжя, трансгендеризм і сексуалізація дітей силою державної влади. Медіамагнати докладають усіх зусиль та багато грошей, аби зруйнувати сім’ю, змушуючи усі народи світу прийняти сторону ЛГБД. Їхні активісти використовують мілітарну лексику, бо це і є справжня війна.

В усіх народах та культурах сім’я – це союз однієї жінки та одного чоловіка, які хочуть жити разом і народжувати дітей. Це право записане у Декларації прав людини від 1948 року.

Чому держава повинна захищати сім’ю? Бо вона залежить від сім’ї. Ми знаємо, що дітям найкраще поруч із біологічними батьками. Численні наукові дослідження це підтвердили. Інші назви, це зловживання термінологією, адже якщо ви називатимете жабу орлом, то лише заплутаєте людей, які ніколи не бачили орла. Люди однієї статі не можуть стати одним тілом і не можуть зродити нове життя. Але тепер кажуть, ніби це дискримінація, що одностатева пара не може мати дітей, і ми «виготовляємо» дітей як технічний продукт, і це легально в багатьох країнах. Вони купують дітей по частинах: заморожують сперму і яйцеклітину, які з’єднає лабораторія, шукають жінку, яка здає в оренду своє лоно і дитина виростає в ній.

Влада Великобританії закликала ООН відмовитися від формулювання «вагітна жінка», замінивши його більш толерантним варіантом – «вагітні люди». З такою ініціативою виступило міністерство закордонних справ Сполученого королівства, яке вважає, що вказівка жіночої статі може образити трансгендерів.

На карту поставлена релігійна свобода і свобода сумління. Якщо ми почнемо цитувати, що говорить Біблія про гомосексуалізм, то це назвуть дискримінацією. Обмежується свобода слова. І усі хто це проповідують, переслідуються законом. Під загрозою також підприємницька діяльність, бо в неї глибоко втручаються закони рівності – пекарні, квіткові магазини, проповідники, акушерки можуть бути позбавлені права на діяльність, бо відмовилися у співпраці через свої переконання.

Недавно в офіси міжнародних авіакомпаній поступило нове розпорядження – вивчити питання щодо заборони пронесення в салони літаків разом з колючими та ріжучими предметами, а також будь якими рідинами … книгу Біблія.

Виявляється, що Біблія на борту літака може дискримінувати права людей інших конфесій і атеїстів.

Отож, преславута в країнах західної демократії політкоректність вимагає все нових і нових жертв. На цей раз нею може стати Біблія, як книга, яку треба буде ховати до багажу, а ще краще залишати вдома і не брати в дорогу.

Ворогу не подобається, що Біблія дуже нетолерантна, дуже нетерпима й дуже принципова книга.

«І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дiї. 4:12).

Інші тексти кажуть, що:

У нас немає іншої основи, крім Христа (1 Кор. 3:11).

У нас нема іншого наріжного каменю крім Христа (Еф. 2:20).

Нема іншої надії крім Христа (Євр. 6:19).

Нема іншої дороги крім Христа (Йоана 14:6).

Ми вже говорили, що толерантність, це медичний термін, який взятий з трансплантології і означає нездатність організму відрізняти чужорідні органи. Досягається такий стан поступовим пригніченням ядовитими речовинами імунної системи організму. Тобто, повна толерантність – це фізична смерть. А повна толерантність християнина, це духовна смерть.

Ви певно вже чули, що коли жабка потрапляє в гарячу воду, то моментально з неї вистрибує, але якщо цю жабку помістити в теплу воду і потім на маленькому вогні доводити до кипіння, вона просто звариться, бо понижується чутливість до підвищення температури. Так само й сучасна культура й світські цінності, які підігрівають християн дуже повільно, але якщо не відстоювати принципово Божі вказівки, то одного дня можна побачити що тебе нічого не з’єднує з церквою. І тільки міцний зв’язок з Христом допоможе встояти від спокус лукавого, дійти до кінця й стати переможцем.

Безумовно, що кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

«Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки» (Матв. 10:16).

В одній притчі розповідається про дуже отруйну і люту змію, яка приповзла до мудреця і попросила поради. Справа в тому, що вона схотіла змінити своє життя і стати доброю, бо набридло робити зло. Мудрець порадив їй припинити кривдити людей і не завдавати нікому шкоди.

Але як тільки люди довідались, що змія безпечна, то стали кидати в неї камінням, тягати за хвіст і знущатися з неї. Це стало справжнім лихом для змії.

Мудрець побачив що відбувається, і, вислухавши скарги змії, сказав:

  • Я просив, щоб ти перестала завдавати людям страждань і болю, але я не казав, аби ти не сичала і не відлякувала їх.

Висновок. Немає нічого ганебного в тому, щоб поставити людину на місце, якщо вона зловживає нашим терпінням і пропонує чи навіть заставляє порушити Закон Бога. Людині, яка кривдить, потрібно відповісти цитатою з Біблії, показуючи, що ми вміємо постояти за себе. Але варто опиратися тиску, не заподіюючи зла у відповідь. Так, як це робив Ісус Христос.

«А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові? Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б’єш?» (Iван. 18:22,23).

Отож, толерантність чи терпимість означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнавати таке ж право за іншими. Означає, що треба знати більше одне про одного, виявляти найкраще в традиціях і віруваннях один одного. Потрібно поважати один одного як особистостей, які самостійно визначають свою релігійну та культурну приналежність.

У цей Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках та віруваннях є цінним даром, але якщо нас будуть примушувати порушити принципи християнства, то потрібно памятати, що «Бога повинно слухатися більш, як людей!» (Дiї. 5:29).

 

Андрій БІЛИК

13 листопада – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СЛІПИХ

Автор SDA.if.ua. Категорія Теми до визначних дат

74nb31ohn2o8w0ogso

 

Міжнародний день сліпих Всесвітня організація охорони здоров’я призначила на 13 листопада. У цей день в 1745 році народився Валентин Гаюї – французький педагог, який заснував цілий ряд шкіл та підприємств для сліпих людей. Він став першою людиною, яка створила подібні установи, оскільки до 18 століття в світі не було жодної школи для сліпих.

За статистичними даними, проблеми із зором мають біля 300 мільйонів людей. Із них біля 40 мільйонів зовсім позбавлені можливості бачити. Більшість з них усвідомлюють, що зможуть бачити лише у вічності, але усі хотіли б бути на місці сліпонародженого чоловіка, якого зцілив Ісус.

«І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?» (Iван. 9:2).

Сліпонароджений – цікава аналогія. Сліпий від народження. Одна річ, коли ти бачив, що таке світовідчуття, розпізнавав всі кольори буття. Знаєш куди тобі йти, можеш вибрати свою дорогу. Але з якоїсь трагічної причини ти осліп. Ти бачив всі кольори і раптом перестав бачити, занурився в цілковиту пітьму. Однак чоловік, описаний в Євангелії, був сліпонароджений, він ніколи нічого не бачив, окрім свого внутрішнього світу.

Отже, Ісус і Його учні, зустріли на дорозі сліпого від народження. У ті часи людина, яка мала нещастя народитися сліпою, була скована самотністю і бідністю, жила на подаяння, протягуючи руку в мовчазному очікуванні монети. Він був бідняком, який жив у своєму чорному світі без надії і найстрашніше те, що усім було байдуже.

У той час, коли Ісус бачив людину, яка страждала, Його учні бачили в сліпому лише теологічну проблему: «хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?» Ісус бачив у стражданні людини можливість діяти, а учні – просто тему для дискусії. Дивно, але в той час коли Спасителя цікавить доля людини, людину більше турбує філософський аспект питання.

Тому відповідь, яку Ісус дав Своїм учням, розчарувала багатьох: «Відповів Ісус: Ані він не згрішив, ані його батьки; але – щоб виявилися на ньому Божі діла» (Iван. 9:3). Ці слова можна зрозуміти як те, ніби Бог допустив появу на світ нещасного сліпого, приреченого на страждання, лише для того, щоб продемонструвати людям Божу владу.

Давньогрецьке слово «jina» («хьяна»), що перекладається у вірші як «але щоб» вказує на мету, можна також перекласти як «через те що». Виходить, що Ісус буквально сказав учням: «Не згрішив ні він, ні його батьки, але оскільки так сталось, діла Божі звершаться».

Ось відповідь на наше питання. Бог не творить на світі нічого поганого, бо усе погане походить він ворога. Усі хвороби, страждання і смерть приходять від отця неправди, але Бог здатний перетворити наші страждання і рани на радість. Те, що на думку диявола, має стати кінцем людського життя, Бог може перетворити на благословення і показати це усьому Всесвіту.

Коли до нас приходить біда, це можливість діяти Богові. Ісус не пройшов, а зцілив сліпого. Він доторкнувся до його очей і наказав піти умитись в Силоамській купелі. Хоча людина не бачила свого Спасителя, але виконала усе що було сказано. Пізніше: «Ісус знайшов його і сказав: Чи віриш ти в Людського Сина? Цей у відповідь сказав: А хто він, Господи, щоб я увірував у нього? Ісус сказав йому: І ти його бачив, оце він говорить із тобою. Він же сказав: Вірую, Господи, і вклонився йому» (Iван. 9:35-38).

Ви звернули увагу? Ісус був поруч з чоловіком, коли той був ще сліпим, говорив з ним і доторкався до нього. Той чув голос Бога і мусів запам’ятати Його, бо сліпі як правило мають цей дар, але коли зустрів вдруге, то все одно не впізнав свого Спасителя. Виходить, аби впізнати й прийняти Бога, мало бути зрячим. Тут потрібна віра в Його реальність і участь в нашому житті. Ось який діалог Ісус мав з тими, хто не хотів Його прийняти в серце: «І сказав Ісус: На суд я прийшов у цей світ, – щоб сліпі бачили, а видющі стали сліпими. Почули це деякі фарисеї, що були з ним, і сказали йому: Чи й ми сліпі? Сказав їм Ісус: Якби ви були сліпими, то не мали б гріха; але ви кажете, що бачите, – тож гріх ваш залишається на вас» (Iван. 9:39-41).

Якщо ми відчуваємо свою духовну сліпоту, то це добре, але якщо вважаємо що все бачимо й контролюємо, то помиляємось. Коли Христос закликав зціленного до щирої й безумовної віри, той, довірившись Йому, сказав: «Я вірую, Господи! І вклонився Йому» (Iван. 9:38). Саме тут сталось друге чудо, бо вже зряча людина прозріла й духовно.

У цій розповіді є ще одна важлива деталь. Не бувший сліпий шукає свого Цілителя, а Бог шукає його, знаходить і відкривається йому. Так само Він проявляє ініціативу й знаходить кожного з нас в цьому житті й наділяє духовним зором. А хто не хоче Йому вірити чи робить це формально, то свідомо відмовляється від духовного зору й ходить у темряві.

В цей день, коли увесь світ відзначає «День сліпих», кожному з нас варто задуматись над своїм духовним життям. Чи відповідає моє життя слову «християнин» і яка моя віра? Подумайте, що б сталось, якби паралізований почувши слова Бога «Встань і ходи», – подумав: «Як же я встану? Я ж не можу це зробити, бо м’язи атрофовані». Так само й сліпий не сперечався і не вагався, він нічого не розумів, але цілком довірився слову Спасителя.

Я недавно читав, як один чоловік після нещасного випадку втратив обидві руки і зір. Він зневірився в усьому й бажав лише одного – смерті. Але Ісус не залишив його і якось вночі сліпого оволоділо бажання читати Біблію. Але як, адже книга для сліпих тут не допоможе, бо немає рук? І тоді він почув голос: «Мак Персон, учись читати Біблію язиком».

Цей безпомічний сліпий і безрукий чоловік потратив багато часу й зусиль, але все таки навчився читати язиком. Коли в глибокій старості Мака Петерсона запитали скільки розділів він прочитав, той радісно відповів: «Розділів? Я прочитав Святе Письмо багато разів».

У сліпого Марка Петерсона було лише два шляхи: або вважати себе приреченим, нарікати на долю і жаліючи себе замкнутись в собі, або боротись і працювати, знаючи, що прикладаючи зусилля, навіть таке розбите життя як у нього, буде мати мету й ціль.

Дорогий друже, можливо ти зараз прикований до ліжка, або не бачиш і тобі читають ці рядки. Можливо ти думаєш, що твоє життя закінчене? Відчуваєш що програв? Озираючись назад, бачиш, що не досяг нічого в порівнянні з іншими? Тоді подумай: чи є в твоєму житті мета? Яка твоя місія і чи виконаєш ти її саме в цьому положенні? Адже Ісус сказав, що ми спасаємось не баченням, а вірою.

Навкруги нас панує лукавство і обман. Порушення законів Неба і держави стало нормою життя. Більшість людей вважають що Бог є, але ніхто не спасеться цим простим земним баченням, доки не усвідомимо свою неміч і духовну сліпоту.

Ісус сказав: «На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння» (Лук. 4:18).

Тож попросимо Ісуса відкрити кожному з нас духовний зір, аби виконати Його волю  і те призначення, заради якого ми з’явились на цій Землі.

Андрій БІЛИК

Новини по дням

Листопад 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Жов   Гру »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  

Контакти

вул.Івасюка, 76
м.Івано-Франківськ
76000

Написати лист