Вивчення Біблії

Щоденні читання

Суботня школа

Суботня школа

Ваше здоров’я

Ваше здоров'я

5 серпня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СВІТЛОФОРА

Автор SDA.if.ua. Категорія Теми до визначних дат

Group 4

                                                                                                        На шлях я вийшла ранньою весною

                                                                                                    І тихий спів несмілий заспівала,

                                                                                                        А хто стрівався на шляху зо мною,

                                                                                                       Того я щирим серденьком вітала…

                                                                                                                                           Леся УКРАЇНКА

ЗУПИНИСЬ, МОЛИСЬ, ІДИ. Ці слова символізують «духовній світлофор» на життєвій дорозі християнина. Взагалі, Біблія доволі часто згадує про дороги, як в буквальному, так і в переносному значенні.

Щоб виконувати свої релігійні обряди, ще стародавнім ізраїльтянам необхідні були дороги. Приблизно за 1500 років до народження Ісуса Христа ізраїльтяни одержали наказ: «Три рази в році вся чоловіча стать буде з’являтися перед лице Господа, Бога твого, у місці, яке Він вибере: у свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок, і ніхто не буде бачений перед лицем Господнім упорожні» (П. Зак. 16:16). Цим місцем став Єрусалим, і часто цілі сім’ї вирушали туди з приводу цих радісних подій. Отже, існувала потреба в гарних дорогах!

Найбільші артерії були доброї якості. Юдейський історик Йосиф Флавій написав про Соломона, який царював за тисячу років до Христового народження, таке: «Він звернув особливу увагу на шляхи сполучення, а зокрема на ті дороги, котрі вели до Його столиці, Єрусалима, і наказав викласти їх чорним камінням».

В Ізраїлі було шість міст-сховищ, де той, хто ненавмисно вбивав людину, знаходив притулок. Дороги до цих міст також підтримували у доброму стані. Взагалі, юдейська традиція свідчить, що на кожному роздоріжжі дороговкази скеровували злочинця до найближчого міста-сховища і ізраїльтяни постійно доглядали дороговкази, щоб вони були в гарному стані (Числа 35:6, 11-34), щоб кожен хто ненавмисно вбив людину міг швидко сховатись.

Роздумуючи про дорогу, ми одразу згадуємо дорогу до Христа.

Відомий проповідник Чарльз Сперджен розповідає як до нього підійшов чоловік і попросив:

  • Покажіть мені дорогу до Христа.

Було видно що цей чоловік дуже хвилювався. Сперджен подумав і відповів:

  • Вибач друже, але дороги до Христа я тобі не можу показати.

Чоловік здивувався:

  • Дивно, адже ви всіх знайомите з Христом а дороги до Нього не можете показати.
  • Друже, – відповів Сперджен, – справа в тому, що до Христа немає дороги, тому, що Він сам є Дорога. Адже Біблія говорить: «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Йоан. 14:6).

Отже, усе Святе Письмо навчає, що Ісус Христос – єдиний Шлях до спасіння. Однак виникає запитання: як люди могли зрозуміти спасіння до розп’яття Христа? Яким чином вони могли заслужити спасіння? Як вони могли довідатися що-небудь про жертву Христа на Голгофі та зрозуміти суть спасіння? Відповідь проста: за допомогою єврейського храму і богослужіння в ньому! У часи, що передують жертві Христа, Бог установив чудесний спосіб наставляння людей про спасіння через безневинного агнця Божого. У храмі здійснювався пророчий акт драми, що зображує діяння спокути, який указував на майбутню жертву Христа.

Саме універсальність та унікальність подвигу Христа мають спонукати нас, викуплених Ним, розповідати людям, що вони мають лише дві дороги. Одна широка, що веде до загибелі,  друга – найвужча у всесвіті, але той, хто пройде по ній, той буде жити  вічно. Ось і вся різниця.

Широка дорога, це шлях беззаконня, на якому кожен намагається жити так, щоб було вигідно йому. В центрі життя таких людей (можливо вони навіть стверджують, що християни), задоволення особистих бажань, власного тіла та власного «Я».

Якщо потрібно поступити нечесно, то вони наводять аргументи, кажуть: «Мій обман чи крадіжка дуже маленькі в порівнянні з іншими. Інші обкрадають державу мільйонами доларів і гектарами земель, а я лише для того, щоб забезпечити сім’ю».

Але чи задумуються люди про наслідки такого життя? Можна обманути державу, можна дуже легко обманути церкву, бо в ній усі хочуть бачити лише добро, можна обманути навіть власне тіло, коли замість здорової їжі, постійно годувати себе чимось смачненьким, але Бога ніхто і ніколи не зміг і не зможе ввести в оману.

Англійський король колись мав одного лорда, який дуже любив жартувати. Якось, коли король їхав з цим лордом, той щоб розвеселити короля захотів над кимось посміятись. Він наказав зупинити карету, підкликав до себе якогось хлопчика і питає:

– Скажи мені, хлопчику, де тут пролягає дорога до пекла?

Яким же було здивування, коли хлопчик спокійно відповів:

– Продовжуйте свій життєвий шлях, сер, і ви обов’язково туди попадете.

Кажуть, що лорд одразу став блідим, а через деякий час покаявся і став ревним християнином.

«Хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває! (Як. 5:20).

Вся Біблія навчає людину, як стати щасливим ще в цьому світі. Про щасливу дорогу говорить Соломон: «Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують. Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої: не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!» (Прип. 4:25-27).

Про цю ж щасливу дорогу Бог казав ще Ісусу Навину: «Тільки будь дуже сильний та відважний, щоб додержувати чинити за всім тим Законом, що наказав був тобі Мойсей, Мій раб, не відхилишся від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб щастило тобі в усьому, де ти будеш ходити. Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі» (Iс. Нав. 1:7,8).

Коли людина віддає свої очі і слух для вивчення Божого Слова, коли буде день і ніч роздумувати над Ним, тоді отримує благословення; Господь так розкладе її пріоритети, що вирівнюється життя. Вона постійно буде ходити з Богом.

І навпаки, коли ми відхиляємо свої очі в протилежний бік, тобто до світських цінностей, то автоматично будемо роздумувати над тим, що хоче тіло, а не душа.

Є чіткий закон, який можна сформулювати так: той, хто лише слухає, але живе так, як вважає за потрібне, тобто йде по широкій дорозі, той ніколи не буде відчувати повного щастя. Така людина буде незадоволена життям, навіть коли буде матеріально забезпечена.

Якось по небезпечній пустелі йшов караван купців. Ці купці не знали якою дорогою треба йти, не знали де рухомі піски і де оазиси. Тому запросили досвідченого і знаменитого провідника, що показував їм дорогу.

На десятий день переходу, караван зупинили озброєні язичники, оточили його і сказали, що усі загинуть, якщо не принесуть людської жертви їхньому богу.

Купці стали радитись, адже вони усі були родичами і любили один одного. Тоді один порадив:

  • А давайте принесемо в жертву провідника! Його не шкода!

Коли згідно з ритуалом, язичники поклали провідника, як жертву до підніжжя свого божества, караван знову рушив у дорогу, та дуже швидко загубився у пустелі, бо ніхто не знав дороги.

Спраглі і знесилені купці повмирали один за одним.

Найдорожче, що є у нашому житті: це наш провідник Ісус Христос, тож бережімо Його. Ми добре знаємо з Ким йдемо, тому що Він веде нас за руку; тому, що Він сказав: «Ніхто їх не вихопить із Моєї руки» (Йоан. 10:28).

Цей вузький шлях не буває гладким, він застелений твердим каміння, шипами; може бути з проблемами в університеті, нерозділеним коханням, звільненням з роботи, але він веде нас до: «Міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник» (Євр. 11:10).

Давайте ж цілком довіримось нашому Небесному Пастору, оскільки знаємо, що Його воля виконається, навіть якщо в нашому житті буде процвітання чи трагедія, здоров’я чи хвороба, популярність чи забуття. Любов Христа не допомагає тим, хто сидить у теплі і постійно гріється біля вогню, бо вони не мерзнуть і їм не потрібна допомога Спасителя.

А нам радісно йти з Ісусом Христом по вузькій дорозі у негоду, у дощ чи навіть, коли мороз і сніг б’є в лице, тому, що Його любов завжди допомагає і гріє.

 «Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні» (Псал. 37:34).

Андрій БІЛИК

Коментарі відсутні

Новини по дням

Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вер    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  

Контакти

вул.Івасюка, 76
м.Івано-Франківськ
76000

Написати лист