Вивчення Біблії

Щоденні читання

Суботня школа

Суботня школа

Ваше здоров’я

Ваше здоров'я

ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ ДАВИДА

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

mceclip0 (3)

Прагнення до слави й успіху багато в чому послабили характер Давида, і він не раз ставав легкою здобиччю спокусника. Його рішення провести перепис ізраїльтян засвідчило про гріховну гординю і невіру в здатність Бога забезпечити благополуччя народу.

Пророк Гад запропонував Давиду на вибір три Божественних кари за його гординю: «І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: Так сказав Господь: Вибери собі: чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми,.. чи три дні Господнього меча та моровиці в Краю»

(1Хр. 21:11,12).

Відповідь Давида була такою: «Нехай же впаду я в руку Господа» (1Хр. 21:13). Після чого від моровиці в Ізраїлі загинуло сімдесят тисяч чоловік.

«І сказав Давид до Бога: Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло я вчинив зло, а ці вівці що зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його…» (1Хр. 21:17).

Досягнувши сімдесятирічного віку, Давид ослаб здоров’ям. В якості свого наступника він вибрав Соломона, але його старший брат Адонія став проти цього рішення і підняв заколот, до якого приєдналися Йоав і безліч співчуваючих. Нехтування Давидом батьківських обов’язків призвело до того, що Адонія став безпринципним і безрозсудним. Давид відмовився від престолу на користь Соломона, і той був негайно проголошений царем, завдяки чому всі задуми змовників були зруйновані.

Давиду дуже хотілося звести храм на славу Господа. Але він погодився з Богом, Який сказав, що побудувати цей храм судилося не йому, а Соломону.

«Псалми Давида є відображенням усієї різноманітності пережитих ним досвідів – від мук винуватого сумління та самоосудження до вершин віри та найтіснішого спілкування з Богом. Історія його життя свідчить про те, що гріх приносить лише ганьбу та горе, а Божа любов і милість досягають навіть найбільших глибин; віра дає душам, що каються, право стати Божими синами»

(Патріархи і пророки, с. 754).

Бог виправить скоєне нами і оновить наші з Ним стосунки, якщо ми, подібно до Давида, звернемося до Нього і щиро покаємось.

 

Детальніше

ЩО РОБИТИ З ГНІВОМ?

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

mceclip0 (2)

Вам доводилося бачити людину, яка б ніколи не дратувалась, не злилась і не гнівалась? На жаль, для більшості з нас впоратися з дратівливістю і гнівом далеко не просто. І страждають від наших емоційних бурь, як правило, в першу чергу наші рідні та близькі люди. Як же навчитися справлятися з такими негативними емоціями? Які духовні та психологічні рецепти існують?

Дати свою консультацію з цього приводу погодилася психолог, доктор богослов’я Галина Штеле.

Щоб навчитися справлятися з дратівливістю і гнівом, в кожній конкретній ситуації нам треба виявляти їх причину. Існує ряд факторів, які зазвичай викликають негативні емоції:

– розчарування;

– розбіжність очікувань;

– вторгнення на нашу територію;

– непередбачені обставини;

– звички близьких;

– критика;

– брак інформації;

– зневажливе ставлення;

– ігнорування.

Наведу кілька ілюстрацій. Хтось сказав, що медовий місяць закінчується тоді, коли туфлі чоловікові приносить собака, а бурчати починає дружина. Дійсно, незабаром після весілля у більшості молодят починаються проблеми у взаєминах. Хочу розповісти реальний випадок. Двоє молодих людей вирішили одружитися. Виховувалися вони в різних сім’ях. У нього мама була домогосподаркою, вона завжди подавала батькові сніданок, обід і вечерю. Її ж мати була діловою жінкою, і більше часу на кухні проводив батько. Отже, на ранок після весілля він, прокинувшись, дивиться на годинник – час 11.00. Хочеться снідати, але дружина спить. Він ніжно будить її: “Дорога, прокинься, вже 11 годин”. Вона прокидається, дивиться на годинник і знову засинає. Він більш наполегливо нагадує: “Пора вставати”. Бачачи, що це не має ефекту, додає: “Я хочу їсти”. Вона у відповідь: “Візьми що-небудь в холодильнику”. Ці слова викликають в ньому роздратування, образу і гнів … Причина – розбіжність очікувань.

Дуже болісно сприймається критика, особливо коли вона виходить з боку наших близьких. Перша реакція: виправдатися або наговорити грубощів. Але краще перечекати, поки в нашій душі пройде хвиля обурення, і потім не нападати і не захищатися, а подякувати за критичні зауваження.

Ми помилково виходимо з того, що якщо наші дружини нас люблять, вони будуть реагувати і вести себе так само, як і ми, коли любимо. Тому ми повинні завжди намагатися зрозуміти іншу людину. Тоді нам буде легше її пробачити.

Іноді причиною нашого гніву стає брак інформації. Наведу такий приклад. Літня людина сидить в кінотеатрі і дивиться фільм. А позаду постійно бубонить якийсь підліток. Чоловік чекає, коли ж він, нарешті, замовкне, але той продовжує весь час щось тихо говорити. Дратівливість поступово переростає в гнів, і, не в силах стриматися, літня людина повертається, щоб присоромити хлопця. І тут він бачить, що той коментує фільм сліпому.

Звернемося до порад Книги Книг. «Хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву, бо гнів людини не чинить справедливости Божої» (Як. 1:19,20). Дійсно, як нам важливо навчитися слухати інших.

«Гнівайтеся, та не грішіте! Хай сонце не заходить над вашим гнівом» (Еф. 4:26). Це говорить про те, що будуть в нашому житті ситуації, коли ми будемо гніватися. Але нам треба розібратися в ситуації що виникла до заходу сонця, інакше ми будемо засипати з засмученим серцем. Навіть якщо ми гніваючись згрішили, дуже важливо для нас примиритися. Подружні пари, які дотримуються цього біблійного методу, визнають, що в цьому секрет щасливої ​​родини.

Велику роль в конфліктній ситуації грає прощення. Згадаймо, скільки разів радив прощати Ісус? «До сімдесяти разів» (Матвія 18:22), – по суті, нескінченно. І не випадково. Прощення – це дар самого себе. Непрощення – отрута, яка руйнує нас. Але ми часто зволікаємо з прощенням. Нам хочеться, щоб людина зрозуміла, що зробила нам боляче. Ми любимо і шкодуємо себе. Нам не дає спокою відчуття несправедливості по відношенню до нас.

У сімейних конфліктах першим на примирення повинен йти той, хто більш зрілий. Він принесе зцілення в зіпсовані відносини. І нехай вам в цьому допоможе Бог.

Образ Антихриста у 2 Сол. 2:1-12

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

bible-big

Біблійний уривок 2 Сол. 2:1-12 завжди викликав багато дискусій і суперечок. У. Барклі висловився так стосовно цього уривку: «Це, безсумнівно, один з найважчих уривків у всьому Новому Завіті, тому що в ньому використані терміни і думки в картинах, які абсолютно знайомі тим, до кого звертався Павло, але абсолютно незвичні для нас» [2, с. 11]. Ми розглянемо різні тлумачення даного уривку і ключові позиції: 1) «день Господній» і схоплення; 2) храм Божий; 3) «людина гріха». 

Дізнатися більше

У ВАС ПРОБЛЕМА?

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

mceclip0

Можливо ви зустрічали людей, які були вам чимось неприємні. Ну не такі вони як мають бути, і все! Не так і не те говорять, не так сміються, їдять, дивляться, працюють… Але хочемо дати вам пораду, яка допоможе вирішити цю проблему.

Один чоловік доглядав біля свого будинку прекрасний, зелений газончик і дуже ним пишався. Але якось він побачив, що серед трави зацвіла кульбаба. Чоловік не сіяв цю рослину і тому сприйняв її як бур’ян. Він тут же вирвав квіти.

Через деякий час кульбаби знову з’явилися. Чоловік дуже довго намагався позбутися їх! Посипав хімікатами, зрізав,  викопував з корінням.., але кульбаби все одно з’являлися на газончику. Дуже бурхливо росли і цвіли жовтими квітами.

Нарешті він стомився від цієї біди і написав лист у міністерство сільського господарства. Детально перерахував усі використані методи боротьби з бур’янами. А закінчив лист питанням: «Я випробував усі методи. Порадьте, що робити?»

Незабаром він отримав відповідь: «Пропонуємо вам молитись за них і полюбити їх».

«А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує» (Матв. 5:44).

 

ПЕРШИЙ КРОК ДО БОГА

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

mceclip0

 

Як грішна людина може прийти до святого Бога?

Багато хто задає те саме питання, яке турбувало людей в день П’ятидесятниці, коли, усвідомивши свій гріх, вони запитували: «Що нам робити?» Першим словом у відповіді апостола Петра було «покайтеся» (Дії 2:38). А згодом він додав: «Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами» (Дії 3:19).

Багато людей не розуміють справжньої природи покаяння. Вони жалкують про вчинений гріх і навіть зовні змінюють свою поведінку, оскільки бояться, що за свої погані вчинки вони будуть покарані. Але це не те покаяння про яке йдеться в Біблії. Вони оплакують наслідки гріха, а не сам гріх. Грецьке слово «метанойя», що означає покаяння, буквально перекладається як «зміна розуму». Покаяння має на увазі жаль за гріх, який вчинив і залишення його. Ми не відмовимося від гріха, якщо не усвідомимо його згубність. До тих пір, поки наше серце не відвернеться від нього, в нашому житті не відбудеться справжньої зміни.

Недостатньо хороший, щоб прийти до Христа?

В Євангелії від Луки є історія про двох людей, які зайшли в храм помолитися. Один з них, митар, не сміючи звести очей, просив: «Боже! будь милостивий до мене, грішного» (Луки 18:13). Він вважав себе дуже грішною людиною, та й навколишні були такої ж думки. Але він відчував потребу в Божому прощенні. Другий чоловік був фарисеєм. Він самовдоволено заявив Богу: «Дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, грабіжники, кривдники, перелюбники …» (Луки 18:11). Він був далекий від Бога і тому не усвідомлював, наскільки він грішний.

Якщо ви усвідомили свою гріховність, не чекайте, поки станете кращим. Дуже багато хто вважає себе недостатньо хорошими, щоб прийти до Христа. Ви сподіваєтеся виправитися своїми зусиллями? Але «Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!» (Єр.13:23). Поміч для нас – тільки в Бозі. Ми не повинні чекати, поки у нас з’являться більш переконливі доводи, святіший характер, поки нам випаде більше сприятлива можливість. Самі ми нічого зробити не зможемо. Ми повинні прийти до Христа такими, які є.

Бог помилує всіх?

Але ніхто не заспокоює себе думкою, що Бог через Свою превелику любов і милість врятує навіть тих, хто відкидає Його благодать. Крайню гидоту гріха можна зрозуміти тільки в світлі Голгофського хреста. Якщо хтось стверджує, що Бог занадто благий, щоб відкинути грішника, нехай він подивиться на Голгофу.

Христос взяв на Себе провину грішних людей і постраждав за них саме тому, що для порятунку людини не було іншого шляху. Без цієї жертви людство не могло б позбутися оскверняючої сили гріха і відновити спілкування зі святими істотами. Щоб люди змогли знову почати жити духовним життям, Христос узяв на Себе провину за їх непослух, постраждав за їхні гріхи. Любов, страждання і смерть Сина Божого свідчать про жахливість гріха і про те, що позбутися влади гріха і жити більш піднесеної життям можна тільки підкорившись Христу.

Зволікання небезпечне. Не відкладайте сповідання своїх гріхів перед Богом!
Стаття підготовлена ​​за матеріалами книги Еллен Уайт «Дорога до Христа». Видавництво «Джерело життя».

Купити цю книгу дуже просто!

Зателефонуйте нам:  (095)901-74-97   (0342)75-58-06

Запрошуємо: м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка 76. (Працює бібліотека).

Зайдіть на наш сайт: http://sda.if.ua/

Дякуємо!

ДВА СПОСОБИ ЗІГРІТИСЯ

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми, Притчі

mceclip0

 

Одного разу вельми шанований рабин відвідав молодшого колегу, який був відомий своєю винятковою побожністю. Особливо вразило стару людину що молодий рабин цілими днями лише молиться і досліджує древні тексти. Його зацікавила причина такого непохитного благочестя.

Привітний господар пояснив, що він повністю зосередився на своїх заняттях, аби відгородитись не лише від усіх проблем цього світу, але й сусідів, які могли б відвернути його увагу.

Дійсно, гість побачив, що усі сусіди молодого рабина прості люди і зайняті далекими від благочестя справами.

Його коментар до почутого і побаченого пролунав так:

– Коли на вулиці холодно, можна зігрітися двома способами. Перший – одягнути теплу шубу, другий – розпалити вогонь. Але тепла шуба буде гріти лише тебе, а вогонь зігріє кожного, хто до нього наблизиться.

ЧИ ОДИН БОГ В СТАРОМУ І НОВОМУ ЗАВІТАХ?

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

64543943_543836446148871_7815379919256420352_n

 

Коли ми читаємо Новий Заповіт, нам відкривається добрий і люблячий Бог, Який допомагає людям, прощає гріхи, страждає разом з ними. Це Той Бог, Який віддав за нас Своє життя. Зате читаючи Старий Завіт, ми бачимо Бога, Який знищує цілі народи і міста. Виходить, Бог Старого і Нового Завітів – різний? Давайте розберемося, чи так це?

На початку Старого Завіту про Бога говориться як про Творця нашої планети. Умови для життя були ідеальними, як у гарній теплиці. Але перші люди – Адам і Єва – пішли проти веління Бога і з’їли заборонений плід. Так на землі з’явився гріх. Господь міг знищити неслухняних і створити нових людей. Але Він цього не зробив.

Коли син Адама і Єви Каїн убив свого брата Авеля, Бог теж зберіг йому життя і дав час покаятися. Хіба це схоже на нелюблячого і деспотичного Бога?

А скільки людей і тварин загинуло під час потопу! «І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно… І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив» (Бут. 6:5,7).

Але навіть тоді Бог був справедливий. Він не знищив всіх підряд, але врятував людей, які Його любили і були слухняні, – Ноя і його сім’ю. Якби й інші люди залишили свої злі справи і навернулися до Бога, їм, безсумнівно, було б дозволено увійти в ковчег. Але люди тільки сміялися з Ноя і продовжували відкидати Бога. У них був вибір, і вони його зробили. Господу все-таки довелося навести потоп на землю. Якби Він не зробив цього, то гріх привів би до повного розкладання і загибелі всього людства. Тоді ніхто не був би врятований.

Згадаймо історію про Содом і Гоморру, які були знищені вогнем (Буття 19: 1-5). Це був Божий суд над розбещеними до межі людьми. Содомляни оточили будинок Лота і хотіли поглумитися над його гостями. Бог втрутився і майже вся сім’я Лота врятувалася завдяки тому, що Господь наказав їм піти з міста.

Бог іноді допускав щоб цілі язичницькі народи були знищені ізраїльтянами. Одні з таких народів – амореяни. Бог давав їм час виправитися. Минуло майже 500 років, перш ніж пророкування про їх винищення виповнилося. У них був час на покаятись і перестати робити злочини, але цього не сталося. І Богу довелося провести суд над цим народом. Він зробив це, щоб зберегти той вірний залишок, який поклонявся Йому. Як батько, який захищає свою дитину, Господь захищає вірних Йому людей від зла.

У Старому Завіті говориться, що Бог «милосердний, милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий» (Вихід 34: 6; Числа 14:18; Второзаконня 4:31; Неємії 9:17; Йоіла 2:13). Господь завжди був милостивим і хотів врятувати усі народи. Коли Він давав пророцтва про їхню загибель, то це не завжди виконувалося: «Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити, та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому» (Єр. 18:7,8)

Бог Старого і Нового Завітів – один і той же, тому що Він не змінюється. Бог досконалий в усьому. У Новому Завіті Він показав найяскравішу грань Своєї любові, коли «віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Івана 3:16).

Біблія – ​​це Боже любовне послання до всього людства. Бог протягом всієї історії хоче встановити особливі відносини з нами. Він бажає, щоб люди залишили свої злі справи і повернулися до Нього, «бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христа» (1 Солунян 5: 9).

«Я і Отець – одно» (Івана 10:30), – говорив Ісус. Спаситель по Своєму характеру нічим не відрізняється від Бога Отця.

Ісус багато разів посилався на Старий Завіт, тому що народ знав Писання. Він хотів показати, що не придумав нічого нового: «Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, а вони свідчать про Мене» (Івана 5:39).

Багато висловлювань Христа були взяті зі Старого Завіту. Наприклад: «Люби свого ближнього, як самого себе» (Матвія 22:39) – це цитата з Книги Левіт 19:18. Бог і в Старому Завіті вчив милості і любові. І ми можемо бути впевнені, що між Богом Отцем і Ісусом Христом немає ніяких протиріч. Вони однаково люблять кожного з нас. Старий і Новий Завіти – одне ціле, вони доповнюють один одного.

Господь, «Який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання істини» (1 Тимофія 2: 4), до кінця бореться за кожну людину. Нам залишається тільки зробити вибір: повірити в спокутну жертву Христа за наші гріхи або продовжувати жити без надії і підтримки нашого Господа. Повір у Божу любов і дозволь Йому врятувати тебе!

ЯК ВИРОБИТИ СИЛУ ВОЛІ

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

mceclip0

 

Сила волі як м’яз: чим більше її тренувати, тим міцнішою вона стає. Про що потрібно пам’ятати, щоб зміцнити силу волі.

Сила волі – це здатність робити те, що добре, навіть якщо це йде врозріз з тим, чого хочеться. Завдяки їй людина є господарем свого тіла і свідомості. Ось кілька правил, які допоможуть тобі повернути контроль над своїм життям.

  1. Пам’ятай про потреби мозку

Це логічно. Коли наша свідомість найкраще приймає рішення і дотримується їх? Тоді, коли мозок не відчуває нестачі ні в чому, що йому необхідно для повноцінної роботи.

  1. Постав собі правильну мотивацію

Також для досягнення чого-небудь необхідна правильна мотивація – потужний важіль, здатний змусити тебе піднятися і зробити подвиг (хоча б в масштабах своєї квартири). Необхідно завжди шукати і ставити собі мотивацію до чогось більшого.

  1. Здобувай знання

Знання – необхідна (нехай і недостатня) умова для того, щоб прийняти правильне рішення. Наприклад, щоб відмовитися від куріння, корисно знайти інформацію про цю проблему.

Однак сама по собі інформація не обов’язково змінить поведінку. Сумним прикладом цього є лікар, який курить. Щоб сформувати здорові звички, необхідна правильна мотивація, про яку говорилося вище.

  1. Уникай споживання зайвих калорій

Переїдання позначається не тільки на фігурі, але і на розумі. Якою б смачною не була ця картопелька, після надто ситного обіду кров спрямовується до шлунку і до інших органів травлення, що в підсумку негативно позначається на мозковому кровообігу. Це ускладнює розумову діяльність, погіршує увагу і здатність до концентрації, а ще (на жаль) знижує здатність приймати зважені рішення. Крім того, контроль над апетитом зміцнює силу волі в цілому.

КОЛИ СИЛИ ВОЛІ НЕДОСТАТНЬО

Людям, страждаючим від залежності до хімічних речовин або від глибоко укорінених нездорових звичок, не завжди вистачає сили волі, щоб від них позбутися. Іноді не допомагає навіть медичне або психологічне втручання.

Відчувши свою безпорадність, багато християн звертаються до Того, Хто вище них: «Господи, я не можу кинути пити (курити, вживати наркотики, відмовитися від якоїсь звички, яка наді мною панує). Я все перепробував. Я підкоряюся Твоїй волі, Твоїм обіцянкам і вірю, що Ти допоможеш мені перемогти».

Якщо сили волі недостатньо, якщо не допомагають навіть поради, викладені в цій статті, пам’ятайте, що є надприродне Джерело сили, відкрите для всіх, хто звертається до Нього за допомогою: «Просіть, і дано вам буде» (Євангеліє від Луки 11: 9).

 

Підготовлено за книгою Джорджа Памплона-Роджера «Здорове тіло»

ГОЛОВНИЙ АРГУМЕНТ НА КОРИСТЬ ХРИСТИЯНСТВА

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

unnamed

 

Один пастор розповідав історію про християнина, який збуджено і з палаючим очима попереджав якогось чоловіка: «Чи знаєте ви, що пити каву – гріх?»

А чоловік спокійно і з посмішкою відповідає йому: «Заспокійся, брате мій. Адже каву п’ю я, а збуджуєшся ти».

Якщо ви зрозуміли мораль цієї історії, то стає ясно, наскільки мав рацію апостол Павло, коли радив нам бути завжди готовими захищати свої інтереси, роз’яснювати те, у що ми віримо, і ясно викладати заповіти Господа, але робити все це з лагідністю і благоговінням: «Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом» (1 Петр .3:15).

Чи переконливо звучать слова про те, що кава збуджує нервову систему, коли вони виходять від людини, яка не здатна контролювати свій запальний темперамент?

Головний аргумент на користь християнства – перетворена людина. Звичайно, що ми повинні знати доктрини і бути готові пояснити свої переконання. Але богословські пізнання перетворюються в ніщо, якщо вони не підкріплені гідним життям і любов’ю до людей.

 

(А. Буйон. «На самоті з Ісусом»).

БУДДА ПОМЕР ВІД В’ЯЛЕНОЇ СВИНИНИ

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

mceclip0 (3)

 

Історія оповідає про те, що засновник буддизму Сіддхартха Гаутама (623-544 до н. Е) передчасно помер від в’яленої свинини – їжі, яка класифікується Святим Письмом, як непридатна до вживання. А цього могло і не трапиться, якщо б Будда дотримувався Божих приписів про їжу.

Одного разу Сіддхартха Гаутама відвідав коваля на ім’я Чунда. Господарю нічим було пригостити старця, крім в’яленої свинини. Ця трапеза виявилася останньою для Гаутами. Після грубої їжі його стали мучити сильні болі, мучила спрага, ноги відмовлялися йти. Незадовго після цієї трапези він передчасно помер.

Чи знав Будда про Божі постанови щодо їжі? Цілком міг знати, адже жив набагато пізніше часу потопу. Першу згадку про поділ на чисту і нечисту їжу ми знаходимо в Буття 7:1,2. “І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді; Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю “. Як бачимо, в ковчег зайшли всього дві свині – самка і самець – для продовження роду. Пізніше в 11 розділі книги Левит, було детально описано, які тварини придатні до їжі, а які ні, і вказана причина такого розподілу: “Оце закон про худобу, і про птаство, і про всяку живу звірину, що рухається в воді, і про всяку душу, що плазує по землі, щоб відділювати між нечистим та між чистим, і між звіриною, що їсться, та між звіриною, що не їсться”(Левіт 11: 46,47). Але і в наші дні послідовники Будди е прислухаються до Божих постанов, чому і помирають в онкологічних диспансерах в результаті вживання забороненої Богом їжі.

Чим же небезпечна свинина? Медицина свідчить, що в свинячому м’ясі живуть черв’яки тріхінелли. Тріхінелла – смертельно небезпечний гельмінт, збудник тріхінельозу. Зараження найбільше загрожує любителям окостів (окороків), грудинки, ковбас та інших м’ясних делікатесів зі свинини. У м’язовій тканині личинки трихінел знаходяться в пасивному стані, вони згорнуті в маленькі спіральки і укладені в овальні капсули, які практично неможливо розгледіти неозброєним оком (діаметр близько 0,5 мм).

Слід зауважити, що тріхінельоз відноситься до гельмінтозів підвищеної небезпеки, тому що навіть ретельна термічна обробка, соління і копчення м’яса не призводить до знищення личинок. Оскільки оболонка капсул складається з вапна і надзвичайно міцна, личинки тріхінел надзвичайно стійкі до всіх зовнішніх впливів, легко переносять високі, низькі температури, залишаються життєздатними в хімічно агресивному середовищі.

Що відбувається при зараженні людини тріхінеллами? Коли людина з’їдає заражену свинину, масовий вихід личинок в кров супроводжується підвищеною температурою (до 40 ° С і вище), ломотою в тілі, болями в м’язах, тимчасовими паралічами, набряками обличчя (особливо вік) і т.д. Гостре запалення тонкої кишки, періорбітальний набряк, прогресивна м’язова дистрофія – ось далеко не повний список наслідків, які можуть викликати трихінели. В результаті дуже тяжке захворювання нерідко закінчується смертю пацієнта (середній рівень смертності – 30%!). Є над чим подумати, чи не так?

У країнах, де панівною релігією є буддизм, загальноприйнято їсти все підряд – свиней, щурів, ящірок і змій. Але повернення до витоків християнської віри в питанні їжі насамперед слід здійснювати серед християн, які досліджують Святе Письмо, де в 1 Тим. 4: 4-5 написано: “Кожне бо Боже твориво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою, воно бо освячується Божим Словом і молитвою”. Як бачимо, перед вживанням їжі слід з’ясувати чи освячена вона Божим Словом? І тільки після цього звернутися до Бога в подячній молитві.

Детальніше   http://biblepravda.com/page.php?id=523#ixzz5quSKNHQg

 

Новини по дням

Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лип    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  

Контакти

вул.Івасюка, 76
м.Івано-Франківськ
76000

Написати лист