Вивчення Біблії

Щоденні читання

Суботня школа

Суботня школа

Ваше здоров’я

Ваше здоров'я

ДРУГА ЗАПОВІДЬ

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

Group 41

 

«Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей» (Вих. 20:4-6).

Чому Бог дав таке повеління?
Читаючи цю Заповідь, можна подумати, що вона — продовження Першої. Але існує велика різниця між словами Першої та Другої Заповідей. Перша Заповідь говорить про те, щоб ми відводили належне місце живому Богові й тільки. Його ставили на перше місце в нашому житті.

Друга ж Заповідь забороняє виготовляти з будь-якого матеріалу зображення й робити його об’єктом поклоніння. Ми не повинні також брати участі в служіннях, де використовуються зображення для поклоніння. Іншими словами, Перша Заповідь говорить, КОМУ поклонятися, а Друга — ЯК поклонятися.

Грішна людина схильна надмірно цінувати матеріальні речі. Зважаючи на язичників, які мають безліч ідолів, можна подумати, що поклоніння матеріальним речам приносить успіх у житті. Але, чинячи так, люди втрачають зв’язок з живим Богом, надають перевагу речам і вірять у їхню силу. А Господь бажає навчити Своїх дітей поклонятися розумом і почуттями живому Богові, без участі матеріальних образів. «Тому, мої улюблені, втікайте від служіння ідолам» (1 Кор. 10:14).

Оскільки Бог — духовна Особа, ніяке матеріальне зображення не може відобразити Його. А спроба зобразити Вічного за допомогою матеріальних предметів спотворює уявлення людини про Бога, Розум буде більше прикутий до творіння рук людських, ніж до Творця. І оскільки поняття людини про Бога будуть обмеженими, безмежний Бог у свідомості поступово зіллється із зображенням і з’явиться небезпека духовної деградації.

Статуї, картини, зображення…
У давньоєврейському тексті Другої Заповіді Бог забороняє поклонятися як об’ємному зображенню — статуї, так і зображенню площинному — картині. У російському Синодальному перекладі ці назви передані словами «кумир» і «зображення». На жаль, люди часто впадають у крайнощі. Одні кажуть, що Друга Заповідь повністю забороняє використання малюнків, картин або фотографій. Але вона забороняє робити зображення з метою поклоніння їм! А самі зображення, твори мистецтва можуть бути навіть корисними для споглядання й отримання естетичного задоволення.

Скинія, побудована за планом Божим, містила зображення. Так, малюнки ангелів були на завісі, що відділяла Святе від Святого святих, а також над ковчегом завіту (Вих. 26:31). У дворі храму стояв резервуар для води, або, як його ще називають, «лите море», на підставці якого були зображені воли (2 Хронік 4:2-4).

Щоб урятуватися від зміїних укусів у пустелі, Господь наказав зробити змія з міді. Потім ізраїльтяни зберегли собі на пам’ять це зображення (це не було порушенням Заповіді), але з часом почали поклонятися цьому зображенню, приписуючи Божу силу ідолові. Тоді зображення змія було знищене царем Єзекією. Порушення Заповіді полягає не у виготовленні зображень, а в поклонінні чи служінні їм. Хтось упадає в інші крайнощі й каже, що зображення нічого не означають, а лише нагадують нам про справжній об’єкт поклоніння. Люди часто наводять подібні докази, щоб виправдати використання ікон, мовляв, немає нічого поганого в поклонах перед зображенням, оскільки ми поклоняємося Богу, а не образу. Але зверніть увагу на зміст Заповіді. Бог не просто говорить: «Не вклоняйся їм», а й забороняє їм служити. У служінні Богові не повинні застосовуватися зображення.

Що означає слово «заздрісний»?
«Бо Я — Господь, Бог Твій, Бог заздрісний…» — сказано в Заповіді. Словники дають наступне пояснення цього слова: «Бог «заздрісний» означає, що Бог переслідує свої цілі рішуче й твердо». І це правильне значення слова, але не повне. Слово «заздрісний» також означає «піклується про принесення користі». Воно характеризує Особу, яка постійно охороняє, захищає й дбає про те, щоб нічого поганого не сталося.

Бог ревно піклується про те, щоб Його творіння постійно отримувало небесне благословення й не наражалося на небезпеку відступити від Господа. Він не бажає, щоб ми ставали на небезпечний шлях, коли якась річ відволікає нашу увагу від живого Бога. Якщо людина пізнала Господа, вона не потребує допомоги зображень. Така людина має радість від щоденного спілкування з Христом, і їй не потрібні допоміжні засоби для молитви та поклоніння, «адже ми живемо вірою, а не тим, що бачимо» (2 Кор. 5:7). Цією Заповіддю Бог забороняє також інші методи служіння, не визначені Богом в Його Слові. Христос засуджував пишну обрядовість фарисеїв, докоряв їм, що вони втратили простоту служіння Господу. Ця Заповідь засуджує й сучасне захоплення обрядовістю, надмірним прикрашанням місця богослужіння, зокрема використанням розп’яття.

Ще одна небезпека підстерігає нас, якщо ми поклоняємося Богові, використовуючи різні зображення. Своїм поклонінням ми прищеплюємо нашим дітям неправильне уявлення про Бога. Якщо діти звикають молитися й служити Богові, використовуючи зображення, вони з юних років розумом і почуттями прив’язуються до матеріальних речей, ми не розкриваємо їм суті Бога та слів Ісуса Христа: «Бог є Дух, і хто Йому поклоняється, повинен поклонятися у Дусі та істині» (Івана 4:24). Завдання батьків полягає в тому, щоб навчити дітей правильно поклонятися Господеві, «щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, — устануть і будуть розповідати своїм дітям. І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть» (Псал. 78:6,7).
Бог карає — але ж Він є любов?!
Друга Заповідь нагадує нам про те, що Бог карає людей! Дуже часто цей вислів викликає збентеження, тому що «Бог є любов» (1 Івана 4:8).

Чому ж Він карає, та ще й до четвертого покоління?! Дехто робить висновок: Бог мстить: Але це не так.

Кожен з нас понесе покарання лише за себе. «Та душа, що грішить, вона помре. Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову, — справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде» (Єзек. 18:20). Це не довільне покарання Бога, а закон спадковості.

Діти не несуть відповідальності за гріхи батьків, але несуть на собі наслідки цих гріхів. Якщо помилки роблять батьки, то наслідки відчуваються на наступних поколіннях.

Але навіть якщо Господь карає людину, це є наслідком любові Бога до неї. Як батьки карають дитину, яка погано себе поводить, не для того, аби познущатися з неї чи помститися їй, а тільки для того, щоб виховати її, навчити й наставити на правильний шлях, так діє й кара Божа. І не даремно у Святому Письмі кара Божа часто порівнюється з батьківським повчанням.

Друга Заповідь говорить нам також про велику любов Бога до людини. Бог творить милість «до тисячі поколінь». Якщо покарання досягає тільки третього або четвертого покоління, то милість — до тисячі поколінь. Наскільки ж милість Божа переважає над справедливістю! Отже, ми можемо бути впевнені, що «Бог є любов», і навіть кара Божа служить для добра.

Якщо серце заповнене ідолами, тоді в ньому не буде місця для живого Бога. «Бо яку душі своїй він обраховує, такий є» (Прип. 23:7). Якщо людина проводить богослужіння, використовуючи ідолів, хіба вона не починає шанувати їх? І коли в день суду Цар царів з’явиться на хмарах небесних, яка буде користь від ідолів? Вони не зможуть захистити від Божого гніву, як це траплялося і в минулі часи. І що тоді людина зробить зі своїми ідолами? Пророк Ісая говорить про майбутні часи: «Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам, щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!» (Ісаї 2:20,21).

На жаль, сьогодні багато християн порушують цю Заповідь. Деякі пішли ще далі, посмівши вилучити із Закону Божого Другу Заповідь, що забороняє поклоніння іншим богам, і розділили Десяту на дві, щоб зберегти загальну кількість Заповідей. Можна перевірити це, Порівнявши текст Закону Божого, записаного на сторінках Біблії, з текстом катехізису. Сьогодні Господь закликає нас: «Якщо любите Мене, ви будете дотримуватися Моїх заповідей» (Івана 14:15).

Мирон ВОВК

 

Коментарі відсутні

Новини по дням

Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лип    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  

Контакти

вул.Івасюка, 76
м.Івано-Франківськ
76000

Написати лист