Вивчення Біблії

Щоденні читання

Суботня школа

Суботня школа

Ваше здоров’я

Ваше здоров'я

ІКОНОШАНУВАННЯ

Автор SDA.if.ua. Категорія Новини

“Не роби собі різьби і всякої подоби…” (Вихід 20:4-5).
Незважаючи на пряму заборону “створювати” зображення і “поклонятись” їм, яку ми знаходимо у другій заповіді, ця помилка розповсюдилася з неймовірною швидкістю. Причини такого нездорового нововведення зрозумілі. В міру того, як слабшала віра в невидиме, росла потреба в культі видимого. Усна проповідь почала змінюватись поясненням зображеного тієї чи іншої події Священної Історії. Відкривалась нова сфера для діячів живопису, скульптури і мозаїки, які зображали на свій лад і з волі власної фантазії, як окремі сцени біблійних подій, так і вигадані “випадки” з життя діви Марії та покійних святих.
Також великий вплив на виникнення зображень мали ті малюнки, якими перші християни намагались нагадати образну мову свого Божественного Учителя. Символи ягняти, лози, риби: креслення альфи і омеги; монограма імені Христа та ін. були свого роду ребусами, зміст яких був відкритий віруючим, але закритий для непосвячених. Поступово стався перехід від малюнків, що зображали земне життя Христа, до зображення християн, які прославилися своєю мученицькою смертю і подвигами.
Відомо, що спочатку ці зображення служили лише прикрасою церковних стін і тільки потім, коли предмет нагадування і прикраси перетворився на об’єкт поклоніння, їх почали виготовляти на окремих дошках або полотнах і поміщати уже не тільки в місцях богослужіння, але і в помешканнях
Не минуло багато часу, як з’явилась нова і до того ж більш сумна омана. Деяким зображенням Христа і святих, а особливо зображенням діви Марії, церква приписувала здійснення чудес та зцілень. Такі ікони (або статуї) урочисто оголошувались “чудотворними” і ставали джерелом постійних і досить значних прибутків церкви та кліру.
Таке нововведення в церкві було настільки очевидним порушенням Божої заповіді, що багато священнослужителів, незважаючи на всю небезпеку, на яку вони себе наражали, не підкоряючись папі, виступали з відкритим протестом. Так, наприклад, єпископ Марсельський в кінці VI століття заборонив використання всіх зображень у своїх парафіях.
Масова і багаторазова відмова прийняти зображення і поклонятись їм носить в історії церкви назву іконоборство. Ще задовго до виступу Марсельського єпископа це нововведення почало хвилювати істинних поборників Божої волі і викликало серед багатьох енергійні протести. Один із найраніших церковних соборів, що зібрався в м. Ельвірі (у 306 р. після Р.Х.), суворо заборонив іконопоклоніння, вбачаючи в ньому проникнення в церкву грубого поганства.
Але ось через 25 років після обнародування заборони Марсельського єпископа іконоборство вступає в нову фазу і приймає більш жорстокий характер. Імператор Лев (у 727 р.), а потім і 348 єпископів собору (в 754 р.), одноголосно засудили і своїми постановами заборонили іконопоклоніння. Проте, через 33 роки учасники 7-го вселенського собору (в 787 р), відмінили це рішення, “наказали” шляхом спеціального канону поклонятись іконам без належного пояснення, чому це необхідно. З того часу починається заохочення поклоніння зображенню хреста. Але з цим боротьба не закінчилась. Паризький собор (у 825 р.) знову заборонив іконошанування. Через 17 років (у 842 р.), за настійною вимогою імператриці Феодори, жінки розпусної та аморальної, культ поклоніння іконам був остаточно встановлений і обов’язковий у Західній та Східній церквах.
Але все-таки боротьба за ікону в Західній церкві не припинялась. У період безперестанних суперечок та розбрату “князів церкви”, при постійному втручанні в церковне життя державної влади і безвідповідальних двірських кіл, іконошанування то заборонялось то знову дозволялось, поки нарешті в Х столітті остаточно закріпилось і в Західній церкві.
І ось, як не дивно, завдяки невігластву темних мас, незнанню Святого Письма і повній байдужості до питань віри так званих “культурних людей”, культ іконошанування процвітає аж до наших днів.
Необхідно додати, що Західна церква не посоромилась другої заповіді, що каже: “ не роби собі різьби і всякої подоби… Не вклоняйся їм і не служи їм…” (Вихід 20:4-5), – зовсім викинути з Десятислів’я Закону Божого (в оригіналі закону Мойсея). Для збереження числа десяти Заповідей Західна церква розділила десяту заповідь на дві частини, зробила з неї дві окремі заповіді.
Східна церква зберегла десять Заповідей без змін, але ця обставина не заважає їй і досі боготворити цілий ряд “чудотворних ікон”, служити іконам акафісти і молебні, перевозити і переносити їх з місця на місце, оточувати їх урочистістю богослужінь, хресних походів, святкувань тощо. В силу того простого факту, що поклоніння іконам увійшло в церковну практику “з давніх-давен”, воно визнається правильним. Традиція давнини ніби відбирає у віруючих право сумніватись чи не вірити в законність такого шанування, хоча сучасна церква не має ніяких обґрунтувань для іконошанування, як і не мала їх давня апостольська церква.
В основу іконошанування церква поклала канон (тобто правило) про іконошанування, але вона і сьогодні не має загальновизнаного догмату (тобто вчення). Стверджуючи іконошанування на каноні, церква більше не займається цим питанням ні в церковних визначеннях, ні в богослов’ї, а тому повернення до істини для церкви важке і не бажане, а звертання за вирішенням питання до Божого Слова виявляється цілком не припустимим. Кожна зміна в цьому питанні і важка, і ризикована, і невигідна. Для тих небагатьох, хто не злякався зустрітися з фактами і вирішив це питання особисто для себе, безпідставність поклоніння іконам не підлягає ніякому сумніву, а відмова від нього є цілковито логічним, розумним актом. Звернімось до Божого Слова і подивимось, що воно каже.
Усе Святе Письмо Старого і Нового Завітів засуджує іконошанування (під цією загальною назвою мається на увазі всі види зображень), вказуючи на той факт, що Бог є невидимою істотою.
“Ніхто Бога ніколи не бачив” (Ів.1:18). Нам відомі деякі земні форми Його проявів, як: Три мандрівники, Кущ (Лук.12:26; 20:37), [18] Стовпи вогню та хмари (Вихід 14:24), Ангел Завіту (Мал.3:1), Вождь Господнього війська (Іс.Нав.5:14) та ін., але Своєю Божественною сутністю Він “Цар над царями та Пан над панами, Єдиний, що має безсмертя і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може…” (Тим.6:15-16).
Бога з такими атрибутами зображувати не можливо.
Сам Бог запитує через пророка Ісаю, говорячи: “І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?” (Іс.40:18). І дійсно, де той художник, який би міг зобразити воскреслого Христа, Христа прославленого, і до того ж таким, яким показує Його Боже Слово? Прочитайте перший розділ Об’явлення Івана Богослова – і ви побачите, що зобразити Христа у всій Його небесній славі так само неможливо, як і неможливо зобразити Самого Бога нетлінного, незбагненного…
Усі зображення Христа, діви Марії і святих, які є в різноманітних варіаціях, не відповідають даним Святого Письма, яке закликає нас до духовного Богопоклоніння. Святе Письмо забороняє поклонятись не лише зображенням Божого творіння, але навіть зображенню Самого Творця, якби людині вдалося зобразити Його. Святе Письмо вчить: “Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та правді вклонятись”, “…бо Отець Собі прагне таких богомольців” (Ів.4:23-24). Бог – духовна істота… Поклоніння Богу має бути духовним… Таких духовних богомольців Бог шукає Собі. Як усе зрозуміло! Яка чарівна простота!
Такі поклонники до вподоби Богу і що тільки вони одні знайдуть в поклонінні Йому задоволення для своєї душі. Бог знав, що наше щастя ми можемо придбати тільки на шляху духовного поклоніння, а тому, піклуючись про наш добробут, Він сказав: “Не роби собі різьби і всілякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся і не служи їм, бо Я – Господь, Бог твій…” (Вихід 20:4-5).
Історичні факти і наш власний духовний досвід підтверджують, що порушення другої заповіді спотворює справжнє уявлення про Бога, приводить людину до неправильного поклоніння, що творить хаос у душі, хаос у віросповіданні і хаос у житті (Римл.1:21-25).

Коментарі відсутні

Новини по дням

Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лип    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  

Контакти

вул.Івасюка, 76
м.Івано-Франківськ
76000

Написати лист