Вивчення Біблії

Щоденні читання

Суботня школа

Суботня школа

Ваше здоров’я

Ваше здоров'я

МІЖ МИНУЛИМ І МАЙБУТНІМ

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

Group 4

«НАВЧИ НАС ЛІЧИТИ ОТАК НАШІ ДНІ, ЩОБ МИ НАБУЛИ СЕРЦЕ МУДРЕ» (ПСАЛ. 90:12).

Нескінченним потоком протікають миті нашого життя. Суєта породжує в людині звичку розтрачувати своє життя великими купюрами, такими, як дні, тижні, місяці, роки. Коли гаманець життєвого ліміту ще здається повним, на тимчасовий дріб’язок – секунди, хвилини/години – уваги звертається мало. Вони здаються такими незначними і несуттєвими, що можуть бути кинуті й розгублені без усякого жалю. Це потім, з роками, людина вчиться цінувати найдрібніші монети в гаманці свого життя, зі страхом спостерігаючи, як цей, колись повноводний потік висихає.

Однак позиція Святого Письма стосовно часу чітка і певна: «Отож, уважно слідкуйте, щоб поводитися не як немудрі, але як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві» (Ефес. 5:15,16). Ми покликані цінувати час нашого життя, роздумуючи над найраціональнішим його використанням. Ми також покликані як Церква, як суспільство Божих дітей з такою ж пильністю ставитися до часу, відведеного нам Богом, щоб виконати доручену Ним місію…

Дорогі брати й сестри! Дозвольте без зайвого пафосу заявити про те, що ми дійсно живемо в той самий час, у ту саму мить, коли від нас у долі нашої Церкви залежить якщо не все, то дуже багато чого. Ми на жодну мить не забуваємо, що Головою Церкви є Христос. Насамкінець, Його велика мета – спасіння людства – буде досягнена. Це безперечний факт. Але, говорячи про важливість і значення кожного члена Церкви в житті громади, жодним чином не можна переоцінити цей вплив. Тому що з таких, як ми, – добрих або не дуже, що люблять людей або не всіх, співчуваючих або тих, що звеличуються, надійних або норовливих, смиренних або марнославних – складаються наші громади й Церква в цілому. Ми не можемо змінити світ, не прагнучи в першу чергу змінити себе. Кожному з нас, напевно, пригадуються слова Христа: «Лікарю, оздоров самого себе…» (Луки 4:23). Очевидці описаної події проявили глибоку недовіру до сказаного Спасителем. Хочеться, аби сьогодні кожен із нас збагнув глибокий зміст цієї проповіді Христа і зрозумів її мотивацію: прагнучи змінити світ, несучи йому вістку про Христа, чи не маємо ми самі потреби в кардинальній зміні, що може стати запорукою успішного служіння суспільству?

Проаналізуємо деякі моменти, які в сучасній Церкві Адвентистів Сьомого Дня потрібно переосмислити, оцінити, про які в молитвах нам варто просити безперестанку.

ОСОБИСТЕ ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
Перед тим, як звершити служіння заступництва за весь народ, первосвященик приносив жертву за гріх за себе й свою сім’ю (Левит 16). Сумно, але факт: царственому священству Нового Завіту (нам з вами, дорогі брати й сестри) дуже бракує молитовного щирого покаяння перед Господом. Нам варто шукати будь-якої можливості, щоб перебувати в атмосфері впливу Духа Святого. Щодня читаючи й вивчаючи Біблію та Дух Пророцтва, ми дозволяємо Богові звершувати над нами Його невидиму роботу. Поринаючи в духовні роздуми, молячись, уявляючи собі картини Неба, ми відкриваємо канали нашого серця й розуму для дії сили Господньої на нашу душу. Будемо ж постійно шукати Господа, адже Він обіцяв, що буде близько з нами!

ЛЮБОВ ДО ЦЕРКВИ. ЦІННІСТЬ ЦЕРКОВНОГО ЧЛЕНСТВА
Сучасний світ усе більше розмиває межі моральних підвалин. Свобода людини й задоволення бажань посідають перше місце в системі цінностей як дорослих, так і дітей. Заради зручності, догоди своїм примхам або становища в суспільстві багато зневажає принципами, свято збереженими попередніми поколіннями, вважаючи ці принципи застарілою моделлю поведінки, старомодністю й архаїчністю. Така ситуація в суспільстві мимоволі впливає й на Церкву. Біблійна позиція стосовно тих або інших питань часом здається твердим обмеженням прав і свободи. Керуючись таким переконанням, член Церкви приймає рішення на користь власних намірів і цілей, при цьому, якщо його позиція не збігається з можливістю залишатися членом Церкви, він з легкістю відмовляється від приналежності до неї. У такі хвилини, можливо, забувається, що Церква є Тіло Христове, і бездумно зневажається не хто інший, як Сам Господь. Трапляються ситуації, коли член Церкви будує план: звичайно, мене Церква виключить за мою провину, дію й т.д., але через рік я знову прийму хрещення й усе знову стане на своє місце.

«ЦЕЙ БОГ-ТО НАШ БОГ І НАВІЧНІ ВІКИ, ВІН БУДЕ ПРОВАДИТИ НАС АЖ ДО СМЕРТИ!» (ПСАЛ. 48:15).
Нещодавно довелося зіштовхнутися із сумним фактом безвідповідального ставлення до членства в Церкві. Протягом 10 років член Церкви був чотири рази виключений і стільки ж разів прийнятий назад. Вибудовувалася ціла схема: виключений в одній громаді, приймав хрещення в іншій, а ставав членом у третій. Мимоволі задаєшся питанням: що ми робимо з Господнім Тілом? Чи не має наш Спаситель права бути шанованим нами, тими, що шукають Його благодаті не лицемірно, від чистого серця? Бути частиною Його Тіла – це найбільша перевага, цінувати яке – найвищий обов’язок.

ЗМІЦНЕННЯ ПОЗИЦІЇ ХРИСТИЯНСЬКОЇ РОДИНИ
Давній світ був знищений потопом. Причину такого рішення Бога ми знаходимо в Бут. 6:5: «І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її – тільки зло повсякденно». Ці слова записані в контексті інтимних відносин, які набули серед людей тієї епохи, хаотичного, глибоко розпусного характеру. Чи варто проводити якісь порівняння світу, знищеного водою, зі світом, що очікує винищування вогнем? Святе Письмо вказує: якщо різниця якась і існує, то не на користь сучасного світу. Він стає ще більш розбещеним через свої великі можливості. Християнська родина з усіх боків стиснута найнебезпечнішими проявами. На жаль, коли перебуваєш у таких обставинах, дуже легко піддатися світському впливові, що непомітно проникає в саме серце сім’ї через телебачення, Інтернет та інші джерела інформації. Коли, як не тепер, нам варто було б бити тривогу, зміцнюючи й підтримуючи інститут християнського шлюбу! Руйнуючи сім’ю, диявол досягає величезних успіхів у руйнуванні самої особистості. За порадою Йова, зараз час укласти завіт з очима, вухами, з усім своїм єством, щоб не думати про гріховне й заборонене, про те, що руйнує розум і знищує всі спроби духовного зростання. Без «чистого» сьогодення неможливо сподіватися на благословенне майбутнє.

Таким чином, живучи між минулим із багатьма його причинами для натхнення й майбутнім із його надіями, дозвольте, дорогі брати й сестри, звернути вашу увагу на слова, що не старіють, зігрівають серце і сьогодні: «Цей Бог – то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерті!» (Псал. 48:15).

Будемо ж разом шукати, стукати й просити, роблячи все це й покладаючись на великі обітниці Того, Хто допоможе знайти, при необхідності відчинить і, звичайно ж, відповість, показавши при цьому «велике та незрозуміле, чого ми не знали». А ми у свою чергу пам’ятатимемо, що час, присвячений проханням, вимагає також часу, присвяченого подякам.

Приємних вам спогадів про минуле, найблагословенніших вражень від сьогодення та щасливого майбутнього!

Віктор АЛЄКСЄЄНКО

 

Коментарі відсутні

Новини по дням

Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лип    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  

Контакти

вул.Івасюка, 76
м.Івано-Франківськ
76000

Написати лист