ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ ДАВИДА
Прагнення до слави й успіху багато в чому послабили характер Давида, і він не раз ставав легкою здобиччю спокусника. Його рішення провести перепис ізраїльтян засвідчило про гріховну гординю і невіру в здатність Бога забезпечити благополуччя народу.
Пророк Гад запропонував Давиду на вибір три Божественних кари за його гординю: «І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: Так сказав Господь: Вибери собі: чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми,.. чи три дні Господнього меча та моровиці в Краю»
(1Хр. 21:11,12).
Відповідь Давида була такою: «Нехай же впаду я в руку Господа» (1Хр. 21:13). Після чого від моровиці в Ізраїлі загинуло сімдесят тисяч чоловік.
«І сказав Давид до Бога: Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло я вчинив зло, а ці вівці що зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його…» (1Хр. 21:17).
Досягнувши сімдесятирічного віку, Давид ослаб здоров’ям. В якості свого наступника він вибрав Соломона, але його старший брат Адонія став проти цього рішення і підняв заколот, до якого приєдналися Йоав і безліч співчуваючих. Нехтування Давидом батьківських обов’язків призвело до того, що Адонія став безпринципним і безрозсудним. Давид відмовився від престолу на користь Соломона, і той був негайно проголошений царем, завдяки чому всі задуми змовників були зруйновані.
Давиду дуже хотілося звести храм на славу Господа. Але він погодився з Богом, Який сказав, що побудувати цей храм судилося не йому, а Соломону.
«Псалми Давида є відображенням усієї різноманітності пережитих ним досвідів – від мук винуватого сумління та самоосудження до вершин віри та найтіснішого спілкування з Богом. Історія його життя свідчить про те, що гріх приносить лише ганьбу та горе, а Божа любов і милість досягають навіть найбільших глибин; віра дає душам, що каються, право стати Божими синами»
(Патріархи і пророки, с. 754).
Бог виправить скоєне нами і оновить наші з Ним стосунки, якщо ми, подібно до Давида, звернемося до Нього і щиро покаємось.
Коментарі відсутні