Вивчення Біблії

Щоденні читання

Суботня школа

Суботня школа

Ваше здоров’я

Ваше здоров'я

СЛЬОЗИ БОГА

Автор SDA.if.ua. Категорія Духовні роздуми

Group 411

Тепер важко прожити без проблем чи переживань не те що тиждень, а навіть один день. І доволі часто, коли стається якесь нещастя чи біда, люди задають питання «Де був Бог?» Більше того, навіть багатьом християнам, коли стикаються з важкими життєвими випробуваннями, здається, що Богові до них байдуже. Людей тривожить питання, чи особисто вони щось значать для Нього?

Праведний чоловік Йов, хоча вірив, що Бог є мудрим і має велику силу, але також боровся з подібними сумнівами. Зокрема, після того, як Йов зазнав підряд кількох страшних нещасть і вже не бачив виходу, він запитав Бога: «Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?» (Йова 13:24).

А безстрашний Давид не соромився навіть плакати, коли відчував своє безсилля перед бідою: «Мої скитання тобі відомі, сльози мої збери в бурдюк твій: чи ж не записані вони у твоїй книзі?» (Пс. 56:9).

Ключове слово в цьому тексті (як і теми наших роздумів), це «сльози». Багато людей задаються питанням, чому так багато сліз, якщо «Бог є любов»? (1 Йоана 4:8). А якщо Бог не винен у наших стражданнях, то чому ж стільки людей вмирає від голоду, живе в бідності, просить грошей на лікування раку, гине…?

Відповідь на це питання допоможе зрозуміти історія, в якій розповідається, що коли в минулому столітті у морі розбився англійський корабель, то багато моряків загинуло, а уламки викинуло на берег якогось острова. Капітан, який врятувався, зайшов до убогої хатини на острові, де жили дикі племена.

На столі він побачив Біблію й почав насміхатися: «Нащо ви тримаєте цю фанатичну фантастику? Невже ви в неї вірите?»

Тоді господар дому відповів: «Якщо б не ця Свята Книга, ми б і до сьогодні залишилися дикунами, а тобою б ще й повечеряли. Але це Святе Письмо, яке привезли місіонери, навчило нас любити ближнього. Так що не насміхайся, а дякуй Богу за цю Книгу, бо Вона врятувала тобі життя».

Отже, що каже Біблія про людські сльози і чи винен Бог в наших бідах? Чи існують докази того, що Богові байдуже до проблем кожної людини зокрема? Чи справді Він помічає, розуміє кожного з нас, співчуває нам і допомагає у важку хвилину? Чи карає Бог нас за гріхи? Чи припинить Бог мої страждання і коли? І взагалі, хто винен що мільйони людей живуть в постійному страху перед смертю?

Безумовно, що Боже Слово розкриває причину усіх людських страждань. У ній говориться, що: «…Ввесь світ лежить у злі» (1 Iван. 5:19). А інший переклад каже однозначно: «Весь світ у владі диявола». Відомо, що сатана чи диявол, могутній ангел, який спочатку був вірний Богові, але загордився і «в правді не встояв» (Йоана 8:44). Багато ангелів також пішли на поводі своїх егоїстичних бажань, приєднались до бунту і стали демонами (Буття 6:1-5). Бог покарав їх, скинувши на нашу планету. Від тоді сатана і його жорстокі демони впливають на хід подій в людському суспільстві.

Особливо їх вплив відчувається в наш час, бо знають, що скоро буде Другий прихід Христа, який їх знищить. Диявол надзвичайно лютує і «ошукує весь світ», знаючи, «що має мало часу» (Об. 12:9,12). Бачимо, що не Бог винен в усіх наших бідах, а диявол, який отримує насолоду, коли люди страждають.

Але чим більше ми досліджуємо Біблію, чим більше дізнаємось про Божий характер, тим більше переконуємось, що Він переймається кожною нашою проблемою. Наприклад: «Покладіть на нього всю вашу журбу, бо він дбає про вас» (1 Петра 5:7). Тут не сказано, що дбає за частину проблем.

Більше того, Біблія запевняє, що: «Бог більший, ніж серце наше, і знає все» (1 Йоан. 3:20). Тобто, Йому відомі наші переживання і Він розуміє наш біль.

Можна навести сотні цікавих і дивних текстів про любов нашого Творця, але є один дуже цікавий вірш, який записаний в Євангелії від Івана: «Заплакав Ісус» (Йоан. 11:35). Це найкоротший, але в той же час, один з найцінніших віршів Біблії. Найкоротший, тому що складається лише з двох слів, а найцінніший тому, що стисло розкриває характер нашого Бога, Який також має проблеми, переживає і плаче.

Але зараз усіх цікавить питання, коли нарешті закінчяться наші переживання? Коли Він втрутиться? Дуже скоро! Ісус Христос пояснив, що люди побачить унікальну сукупність подій і явищ, які позначатимуть останні дні страждань і беззаконня:

«3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали: Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?

4 Ісус же промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів!

5 Бо багато хто прийде в Ім’я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох.

6 Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо статись належить тому. Але це не кінець ще.

7 Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями.

8 А все це початок терпінь породільних.

9 На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє.

10 І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один одного будуть, і один одного будуть ненавидіти.

11 Постане багато фальшивих пророків, і зведуть багатьох.

12 І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне.

13 А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!

14 І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матв. 24:3-14).

Пророцтво Ісуса виконується на наших очах, а це означає, що Бог от-от втрутиться у хід подій.

Повертаючись до найкоротшого вірша Біблії «Заплакав Ісус», потрібно сказати, що багато людей захоплюються цим текстом, але мало хто звертає уваги, що після того, як Бог заплакав, Він почав щось робити. І робити не Сам, а при допомозі людей. А саме, Ісус сказав: «Відваліть камінь…» (Йоана 11:39). А потім Він воскресив Лазаря. Тут наглядно показаний принцип роботи Бога. Те, що не може людина, робить Бог, а те, що можуть люди (в даному випадку відкотити камінь), Бог каже зробити людині.

В одній історії розповідається про християнина, у якого під час морської подорожі відкрилась виразка шлунку. Хворий був вимушений сидіти в каюті й притупляти жахливу біль ліками. Хоча ночами від різкого болю виступали сльози, але його засмучувало й те, що  не міг нічого робити для Господа. І ось коли він так страждав, почув вночі крик, що людина впала за борт. Чоловік спочатку налякався, а потім спитав в молитві що йому зробити, щоб врятувати цю людину. Йому одразу спало на думку взяти настільну лампу і тримати її в ілюмінаторі.

Людину врятували! Пізніше, той чоловік, який впав був за борт, розповідав що він два рази вже йшов на дно, але з останніх сил випливав на поверхню. А ось коли вже третій раз став погружатись, то попрощався із життям, бо знав, що не буде мати сили виплисти. Але коли він з останнім зусиллям змахнув рукою, то раптом світло з ілюмінатора освітило його руку. Матрос з рятувального човна помітив його, і таким чином людина була врятована.

Здавалось би, така маленька справа, коли у тебе біда, коли ти плачеш, коли болить тіло й душа — потримати лампу, але таке незначне врятувало життя людині. І якщо хтось не має можливості чи не може щось робити, то може просто тримати світильник Євангелія, щоб його світло освітило когось із заблудлих грішників і привело до Ісуса Христа.

Потрібно розповідати, що незабаром Господь усуне всі проблеми й звільнить нас від страждань і мук. Дуже скоро настане той день, коли: «… обітре кожну сльозу з їхніх очей, і більше не буде смерти, ані скорботи, ані плачу, ані болю більше не буде, бо перше минулося. І сказав той, що сидить на престолі: Ось нове все творю. І каже: Напиши, бо ці слова правдиві й вірні» (Об. 21:4,5).

Андрій БІЛИК

Коментарі відсутні

Новини по дням

Січень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  

Контакти

вул.Івасюка, 76
м.Івано-Франківськ
76000

Написати лист