ЯК ПОЧУВАТИСЯ ЩАСЛИВОЮ
Одна стара жінка дуже часто плакала. Причина була в тому, що її старша дочка вийшла заміж за торговця парасолями, а молодша – за торговця локшиною. Коли жіночка бачила, що погода гарна і день буде сонячним, вона починала плакати і думала:
- Жахливо! Сонце таке палюче, і погода така гарна, у моєї доньки в крамниці ніхто не купить жодної парасольки від дощу! От біда!
Ось так думаючи, вона мимоволі починала стогнати і журитися.
Якщо ж погода була погана і йшов дощ. то вона знову плакала, але на цей раз через молодшу дочку:
- Моя дочка торгує локшиною, але якщо локшина не висохне на сонці, то вона не зможе її продати. Як же бути?
І так вона горювала кожен день, при будь-якій погоді: то через старшу дочку, то через молодшу. Сусіди ніяк не могли її втішити і в насмішку прозвали «плаксивою бабкою».
Одного разу ця жіночка зустріла чоловіка, який запитав її чому вона плаче. Тут жінка виклала усі свої проблеми, а чоловік голосно розсміявся і сказав:
– Пані, ви не убивайся так! Я дам вам гарну пораду і ви не будете більше плакати, а почуватиметеся щасливою. «Плаксива бабка» надзвичайно зраділа і поцікавилась, що ж це за спосіб.
Чоловік сказав:
– Все дуже просто. Вам потрібно змінити образ думок – коли гарна погода і світить сонце, не думайте про парасольки старшої дочки, а думайте про локшину молодшої: «Як добре що світить сонце! У молодшої доньки локшина добре підсохне, і торгівля буде успішною».
Коли ж іде дощ, думайте про парасольки старшої дочки: «Ось і дощ пішов! Парасольки у дочки напевно продаються дуже добре».
Отже, почуття чи емоції ніколи не виникнуть, якщо спочатку не виникне думка. Саме тому Боже Слово радить: «Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!» (Фил. 4:8).
Коментарі відсутні